Вільям Шекспір
Генріх V
(переклав Віктор Ружицький)
ДІЙОВІ ОСОБИ
Король Генріх V.
Герцог Глостер, Герцог Бедфорд — брати короля.
Герцог Ексетер — дядько короля.
Герцог Йорк — двоюрідний брат короля.
Граф Солсбері
Граф Вестморленд.
Граф Уорік
Сер Томас Ерпінгем
Граф Кембрідж, Лорд Скруп Мешем, Сер Томас Грей — учасники змови проти короля.
Архієпископ Кентерберійський.
Єпископ Ілійський
Флюелен, Гауер, Макморіс, Джемі — офіцери англійської армії.
Джон Бетс, Олександр Корт, Майкл Вільямс — солдати англійської армії.
Англійський герольд.
Пістоль — прапорщик
Нім — капрал
Бардольф — лейтенант
Хлопчик — їхній слуга.
Спритлі — хазяйка корчми, дружина Пістоля.
Карл VI — король Франції
Королева Ізабелла — його дружина,
Людовік — дофін, їхній син
Принцеса Катаріна — їхня дочка.
Конетабль Франції.
Герцог Бургундський
Герцог Орлеанський
Герцог Бретонський
Герцог Бурбонський
Рамбюр, Гранпре — французькі вельможі.
Комендант Гарфлера.
Монжуа — французький герольд,
Ле Фер — французький солдат.
Французькі посли.
Аліса, фрейліна принцеси Катаріни
Вельможі, офіцери, солдати, городяни, гінці, слуги.
Місце дії —Англія і Франція.
ПРОЛОГ
Входить Хор.
Хор
Якби злетіла муза вогнекрила
Аж ген до осяйних вершин уяви.
То замість глядачів, акторів, сцени
Були б монархи, принци, королівства!
Тоді прибрав би Генріх войовничий
Подобу Марса. Біля ніг його,
Мов ті хорти,— вогонь, і меч, і голод,
Готові розпочати полювання.
Та вибачте за те, що ми посміли
Події славні і людей великих
На простій сцені нашій показати.
Чи півнячий поміст оцей замінить
Простори Франції? Чи вмістить хоч би
Шоломи всі героїв Азенкура?
Даруйте! А хіба займають місце
Кружечки для позначення мільйона?
Дозвольте й нам, як цифрам всемогутнім,
Уяву буйну розпалити в вас.
Тож припустімо, що доволі місця
На сцені. Два могутні королівства
Вона вмістила — грізних ворогів,
Розділених протокою морською.
Умовність гри уява хай розвіє:
Коли один вояк на сцену вийде,
Вважайте — ціле військо перед вами;
Коли про коней мова — уявляйте,
Що землю б'ють копитами вони;
У пишних шатах уявіть державців;
Перенесіть і час, і місце дії;
Хай те, що відбувалося роками,
Займе годину. Хор вам допоможе
Все з'ясувати, як актору гоже.
Пролог скінчився. Отже, стежте пильно,
Терпіння майте і судіть прихильно.
(Виходить)
ДІЯ ПЕРША
СЦЕНА 1
Лондон. Вітальня в королівському палаці.
Входять архієпископ Кентерберійський та єпископ Ілійський.
Архієпископ
Мій пане, новина: проект закону,
Що нам загрожував, коли ще правив
Король покійний, знову розглядають.
Коли б не ті усобиці страшні,
Не відвернути б нам тоді дебатів.
Єпископ
А як тепер чинитимемо опір?
Архієпископ
Подумаймо. Як схвалять цей закон,
Ми втратим половину володінь,
Бо землі всі, що їх миряни наші
Благочестиво відписали церкві,
В нас буде забрано. А на прибутки
Утримуватимуть ім'ям монарха
П'ятнадцять графів і п'ятнадцять сот
Добірних лицарів, та ще й есквайрів
Шість тисяч двісті. Хворим і старим,
Всім тим, що хліб добути вже не в силі,
Збудують сто притулків затишних.
А ще ж і до державної скарбниці
Віддай щороку десять сотень фунтів.
Єпископ
Ковток добрячий.
Архієпископ
Він осушить чашу.
Єпископ
То де ж рятунок?
Архієпископ
Король наш милостивий, справедливий.
Єпископ
До того ж церкву він шанує щиро.
Архієпископ
Молодший був —цього за ним не знали.
Та щойно батько юнака помер,
Свавілля теж, здавалося, померло
У тілі молодому. І відразу
Дух каяття з'явивсь і, наче ангел,
Адама грішного прогнав, а тіло
На рай перетворив, звільнивши місце
Для сил небесних, що туди спустились.
Ніхто не бравсь так жваво до науки,
Таких бурхливих змін не зазнавав,
Що, наче повінь, змили б геть нечестя;
Свавілля гідра з поспіхом таким
Душі людської ще не покидала,
Як ось тепер.
Єпископ
Благословенна зміна.
Архієпископ
Послухать, як говорить він про віру,—
В захопленні не можна не бажати,
Аби прелатом став його величність.
Лиш про державні справи заговорить,
То скажеш — їх він знає досконало.
Як заведе розмову про війну —
Враз битви грім, як музика, звучить.
А досить про політику згадати,
Він вузол гордіїв тобі розв'яже
Так, наче власна це його підв'язка.
Коли він розмовляє, то повітря
Про вічний рух свій навіть забуває:
Принишкне вмить у вусі слухача
Й, мов медом, упиваєтеся словами.
Мабуть, навчання і саме життя
Глибокій мудрості дали початок.
Звідкіль довершеність така, не знаю.
Адже він був пропащим юнаком.
Мав друзів грубих, темних, недалеких;
Пиятика, забави повсякденні;
Далекий від науки зовсім був,
Від роздумів глибоких. Навпаки —
Все в гаморі, все поміж простолюддя.
Єпископ
У кропиві суниці виростають,
А благородні ягоди найкраще
Поміж плодів звичайних дозрівають.
Отак і принц, що гультяя вдавав,
Думки свої приховував. Тим часом
Вони все множились — незримо, так,
Як трави, що ростуть лише ночами.
Архієпископ
Напевно так. Пора чудес минула.
Отож причини цих щасливих змін
Цілком природні.
Єпископ
Як же нам пом'якшить
Проект закону, що його рішуче
Підтримано палатою громад?
Король наш "за" чи "проти"?
Архієпископ
Я гадаю,
Що байдуже йому. Хоча скоріше
Підтримає він нас, ніж навпаки.
Тим паче після бесіди, в якій,—
Виходячи з французького питання,—
Йому я суму запропонував,
Якої досі не пропонувало
Англійське духівництво ще нікому
З тих, що англійський обіймали трон.