Нині на дачі багато грибів — ягід, птахів та білочок — для них навіть вивішені годівнички. Розкішний сад, повний квітів.
Із передпокою двері ведуть до Малої їдальні, Великої зали і у Другу кімнату. Назви їм придумав сам Сталін і завжди поправляв, якщо хто називав їх по-іншому. Сталін хотів щоб дім був точнісінько як його кремлівська квартира. Тому стіни кімнат на половину їх висоти декоровані дубом та карельською березою. А вище фарбували у світло-жовтий або лимонний колір. В кожній кімнаті килими, бронзові люстри чи бра, дивани, крісла, картини… Всюди висять термометри — як і при Сталінові, тут сьогодні підтримують температуру від 18 до 22 градусів.
Працює ліфт — на другий поверх…
І далі авторка захоплено пише: "Звідтоді, як він помер, практично жодна тарілочка не розбилася".
Все на "ближній" дачі "вождя народів" так, як і було за його життя.
Час тут ніби зупинився. З дня його смерті минуло 55 років, але дачу все так же пильно стережуть — бережуть, нічого не міняючи. Для чого бережуть — стережуть так ревно і запопадливо порожню дачу кривавого вождя?
Чекають? Так, чекають! Що ось-ось повернеться Хазяїн, а до його повернення все готове — готовісіньке. Навіть на дачі, не кажучи вже про країну.
Чекають, пам’ятаючи рядки Пушкіна: "Там чудеса… Там Сталін бродить…"
Правда, у Олександра Сергійовича "Лєший", але…
Чи не все одне?
1996–2009 роки
1
Від назви бразильського штату Пернамбуку — бразильське дерево з дуже твердою жовто-червоною деревиною, що під час висихання стає темно-червоним (червоне дерево).
(обратно)
2
А втім, і в монархів іноді була любов — траплялося й таке диво. Писав же Петро І своїй жіночці Катерині найніжніші записочки, типу: "Катеринушка, друг мой сердешнинькой, дай Боже в радости и скоро вас видеть в Питербурхе…" (Востаннє Петро І назвав свою жіночку "Катеринушкой" в жовтні 1824 року, коли дізнався, що "Катеринушка" йому нахабно і майже відверто зраджує з іншим — дізнався, як і годиться мужу, останнім, коли всі при дворі вже знали і йому та "Катеринушке" поперемивали всі кісточки…
(обратно)
3
Між іншим, "чудесный грузин", як Ленін ласкаво називав Сталіна, на початку минулого століття добував гроші для партії бандитськими наскоками. Як скаже посол США в Москві Булліт, Рузвельт гадав, що в Кремлі сидить джентльмен, але там сидів колишній кавказький бандит.