І, відчинивши двері, старий гукнув, аж шибки задренчали:
— Йоне! ме-ей!..
Не встиг ще Йон переступити поріг, як мош Костаки, червоний й лихий, вхопив його за плече і притяг до печі.
— Що се, сякий не такий сину?..— гримнув він у саме вухо синові й показав на піч.
Йон заглянув углиб і охолов, побачивши Гашіцу.
— Та це я… вона…— белькотав парубок, але батько не дав йому скінчити, потяг його в сіни й причинив двері.
Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку, серед котрої виривався хрипливий голос мош Костаки.
— З дочкою ворога?… зводити дівчину!.. Я тобі виб’ю з голови інших дівчат… Нунте ші Буковіна!.. Завтра пошлеш старостів до мош Штефанаки.
За хвилину засапаний мош Костаки вскочив у хату, при-ступив до печі й крикнув:
— Йди мені зараз, соромітнице, до твого батька й скажи йому, що завтра я, Костаки, пришлю від Йона старостів!.. Чуєш?.. Так і скажи…
І, голосно відсапуючи, мош Костаки важко впав на лаву.
— Домне, домне! — стогнала Аніка, приголомшена не-сподіваною пригодою, та умовляла Гашіцу йти додому.
Але Гашіца крізь сльози ознаймила, що не вийде з хати, поки не будуть послані старости.
Аніка мусила вкласти її на печі, а по довгій нараді з чоловіком, яка відбулася пошепки під образами, загасила світло й собі лягла поруч з Гашіцею…
Йон ночував десь надворі; він довго не міг заснути, зга-дував нинішні пригоди, знівечені мрії про Домніку і, мацаючи чуба, важко зітхав на самоті серед темної ночі…
Коли другої днини вранці Гашіца йшла поруч з Йоном на гарман, Йон не обзивавсь до неї й словечком, наче не помічав її.
Але згодом, поньокуючи на коні, що бігали кружка на припоні по снопах пшениці, Йон скоса поглядав уже на Гашіцу, на її сильні жилаві руки, якими вона зручно трясла решето, віючи зерно та засипаючи половою, мов снігом, увесь гарман, і чув, що в його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді зі своєю долею…
Алупка, цвітень, 1896
Примітки
Пе-коптьор — на піч (молд.).— Ред.
Джок — танець (молд.).— Ред.
Фраце — брате (молд.).— Ред.
Фата — дівчина (молд.).— Ред.
Валєв! — Ой! (молд.) — Ред.
"Нунте ші Буковіна!"До слова: "Весілля і Буковина" — лайка, якої й самі молдувани не розуміють.
Мас — Стіл (молд.).— Ред.
Драк — чорт (молд.).— Ред.
домну дзев — Господь бог (молд.).— Ред.
Ла богат мєржі ші драку ну колак, да ла сарак ніш бой ну траг. — До багатого й чорт з калачем приходить, а у бідного й воли не тягнуть (молд. прислів'я).
Манта — свита.
До фонтини — до колодязя.
Фрундзу вєрді семіногу… Тоті тиргуле ку пороку…— — правильно:
Фатарунзз верде симинок… Тоате тьіргуриле ку норок… (молд.) — що означає:
Лист зелений безсмертника… Усі міста зі щастям… — Ред.
Флакев — парубок (молд.).— Ред.
Credo — (лат.) — вірую, вірю. Символ віри — виклад основ християнського віровчення у формі молитви, яка починається цим символом.
Tape біне! — Дуже добре (молд.)!— Ред.
Гіменей (Гімен) — за грецькою міфологією, син Діоніса й Афродіти, покровитель подружжя та шлюбу.
Домне, домне!.. — Боже, боже!..