Це ж вони:
— І правильно ж, правильно сказано у святій біблії. І зберуть народ докупи, як овець, а тоді налетять зверху рапланами з бомбами — і на порох! І ходитиме богородиця по тому поросі та гіркогірко плакатиме!
А як виїздили ми з села Богодарівки, летіла за нами сорокабілобока, підлетіла до мене та тихенько на вухо:
— Кррр! Кррр! А чи не придивлялися ви, товаришу, до баби Сасоїхи? Чи не виглядає в неї зза коміра чи зпід спідниці таке собі товстртовсте червоне обличчя, що "кашляло" колись десятин на півтораста? А мо, те лице в камілавці та в рясі?
— Придивлялися, кажу, сорокобілобоко! Хай ще сільрада з районом придивиться! Бо коли б не довелося перейменувати село Ялканку на село Сасойку!
І будуть тоді скрізь колективи імені Маркса, і Леніна, і Шевченка, і Петровського, і Чубаря, а посередині лежатиме село Сасойка…
І питатимуть прохожі й проїжджі:
— Хто ж у вас вождь, бувші ялканці?
— У нас вождь — баба Сасоїха! Весело буде!