Вільям Сідні Портер (літературний псевдонім О. Генрі)- американський письменник, автор новел, прозаїк, майстер короткої розповіді.
$Ранні роки
Народився Вільям Портер 11. 09. 1862 року у місті Грінсборо, у штаті Північна Кароліна.
Ранні рокихлопчика були важкими у плані духовному, адже, коли О. Генрі було три роки від туберкульозу померла його матір Мері Джейн Свайм Портер. Але водночас сім'я не була бідною, батько майбутнього письменника – Олджернон Сідні Портер був лікарем. Після смерті дружини Олджернон Портер почав пиячити та віддав трирічного хлопчика на виховання рідній сестрі _ Евеліні Портер, яка на той час володіла приватною школою для дівчаток.
Маленькому Вільяму не вистачало матері та він знаходив єдину радість у читанні книг, він дуже любив читати, найулюбленішою книгою були арабські та перські казки Шахерезади «Тисяча та одна ніч».
$Освіта
ПочатковуосвітуВільям Портер отримав у приватній школі своєї тітки.
У 1876 році починає навчання у школі Ліндсі-Стріт , яку закінчив у 1881 році і отримав диплом фармацевта.
Коли Вільяму було 16 років, він почав працювати в аптеці свого дядька 1879-1881 роки.
У 1882 році письменник, через стан свого здоров'я, а саме через сильний кашель, Вільям Портер їде у штат Техас з надією, що зміна клімату допоможе покращити здоров'я.
Спочатку Вільям поселився на ранчо Річарда Холла , сина лікаря Джеймса Холла, і допомагав по господарству.
На ранчо він познайомився із працівниками, які емігрували з інших країн і завдяки цим людям, молодому Портер вдалося вивчити іспанську та німецьке мови.
Через деякий час Вільям почував себе краще зі сторони здоров та в 1884 році письменник разом Ричардом Холлом відправився у місто Остін, там він оселився у друга Холла – Джозефа Харрелла.
Після поселення в Остіні, Портер працював фармацевтом, а згодом почав працювати касиром в магазині, бухгалтером.
Коли Ричард Холл – друг Портера став комісаром Техасу, він запропонував письменнику вакансію проектанта і Вільям погодився, ця робота приносила йому хороші заробітки, але в 1891 році Холл подав у відставку, за ним пішов з посади та Вільям Портер.
У 1892 році Вільям почав працювати у банку в Остіні на посаді бухгалтера та касира. В 1894 році Вільяма Портера звинуватили у розтраті грошей банку, тому що він погано заповнює книги бухгалтерського обліку.
Батько Портера міг внести заставу за сина, але Вільям тікаючи від тюрми опинився в Новому Орлеані, а потім в Гондурасі. В Гондурасі, письменник познайомився з Аль-Дженінгсом, який грабував поїзди, їх дружба потім була зображений в одній із книг О. Генрі.
В 1897 році Вільям Портер повернувся в Америку, оскільки дружина письменника була дуже хвора на той час.
В 1898 році відбувся суд над Вільямом Портером, його визнали винним у розтраті 854,08 доларів і засудила на 5 років. У тюрмі врахували, те що Вільям мав освіту аптекаря і він працював у нічній аптеці для засуджених, мав свою окрему кімнату, так що в тюремній камері письменник не провів, жодного дня. Після трьох років ув’язнення Вільяма Портера за хорошу поведінку випустили на волю.
$Творчість
Перші крокитворчостідля Вільяма Портера почалися ще на початку 1880 року, де письменник спробував себе як видавець гумористичного тижневика «The Rolling Stone», але через недостатнє фінансування журнал невдовзі перестали друкувати та Портер переходить працювати у другий журнал – «Houston Post».
З 1894 року Вільям Портер пише публікації для періодичних видань.
У 1895 році переховуючись від арешту у Гондурасі, письменник пише книгу «Королі та капуста», яка була надрукована у 1904 році.
Роман «Королі та капуста» єдиний роман у творчості письменника, роман складається із декількох новел, які об'єднані одним сюжетом і одними і тими ж героями.
В сюжеті роману розповідається про бананову республіку – Анчурія, завдяки якій налагодилося життя людей, бо стали продавати тропічні фрукти за границю.
Президент Анчурії – Мірафлорес разом з коханкою Ізабелою Гілберт, тікає з країни та забирає з собою весь бюджет держави. Його розшукує банановий король Гудвін, який знаходить Мірафлореса та викриває його як злочинця перед коханкою, яка не знала про крадіжку грошей. Після цього Мірафлорес робить самогубство, а Ізабела невдовзі виходить заміж за Гудвіна.
Найбільше часу написанню літератури письменник присвятив під час перебування у тюрмі. Саме під час перебування у тюрмі, він взяв собі псевдонім О. Генрі, на рахунок трактування цього псевдоніму, сам письменник говорив, що Генрі взято з колонки новин, а літера О як найпростіша літера в алфавіті. Одна з тогочасних газет повідомила, що літера О – розшифровується як Олівєр, і дійсно деякі розповіді письменника були надруковані з підписом Олівєр Генрі. Ще одну з гіпотез. Чому письменник взяв собі такий псевдонім, висунув вчений та письменник Гай Девенпорт, він вважав, що «О. Генрі», це ніщо інше як скорочена назва тюрми, де був ув'язнений письменник - Ohio Penitentiary. Перша розповідь під псевдонімом О. Генрі – «Різдвяний подарунок Діка-Свистуна» була написана, коли письменник перебував у тюрмі, в 1899 році та надрукована у журналі «Мак Клюра».
Крім «Різдвяного подарунка Діка-Свистуна», у тюрмі були написані, також збірка «Чотири мільйони», «Палючий світильник», «Серце Заходу».
У 1901 році Вільям Портер виходить на свободу його творчість на то час користується популярністю і має свого читача.
У 1904-1905 роках Вільям Портер працює за контрактом з журналом «Sanday World», згідно з договором з журналом, письменник кожного дня мав писати по одній розповіді, О. Генрі виконує умови контракту, але ці розповіді були не високої якості, що не привернуло уваги читача.
В 1906 році друкується збірка «Чотири мільйони», туди увійшли розповіді: «Дарунки Волхвів», «Золото і кохання», «Кімната на горищі».
У 1907 році виходить збірка «Серце Заходу» і «Невгасимий світильник».
В 1908 році виходить збірка розповідей «Благородний журнал», та «Голос великого міста». У 1910 році виходять дві останні збірки О. Генрі «Точні справи» та «Круговерть».
Збірка «Круговерть» містила розповідь «Вождь червоношкірих», яка на думку багатьох дослідників творчості О. Генрі була найкращим твором письменника в галузі дитячої літератури.
Розповідь ведеться від однієї особи – Сема.
Двоє злодіїв Сем та Білл, викрадають багатого хлопчика і потребують у батька за нього викуп, але тим часом як хлопчик перебуває в полоні, він грається з грабіжниками та ніяк не підозрює, що його викрадення є справжнім. Викрадений хлопчик – називає себе вождем червоношкірих і грається зі злодіями в індійців, і під час такої гри один із злодіїв Білл не витримує знущань викраденого хлопця над ним і відпускає його до дому. Але Джонні повертається назад до крадіїв, щоб позбутися хлопчика, крадії зменшують суму викупу, та батько хлопчика заявляє, що збери дитину при умові коли злодії заплатять ще йому 250 доларів. В кінці розповіді злочинці повертають дитину вночі, щоб не бачили сусіди, яким Джонні встиг накапостити.
Творчість О. Генрі відрізняється від інших літературних творів винахідницькою фабулою, несподіваними розв'язками та насмішкуватим гумором. Твори письменника зображають казково-авантюрну епопею життя американців, яка переповнена повсякденних турбот та соціальних спостережень. Головний герой розповідей О. Генрі – американець, який має право на щастя. В декотрих розповідях О. Генрі з їдким сарказмом говорить про вади капіталістичної Америки.
Творчість О. Генрі була перекладена на інші мови світу. О. Генрі був один із найбільш відомим письменником за межами Америки.
$Особисте життя
Особисте життяписьменника було переповнених пригод, розчарувань та втрат.
Переїхавши в Остін, молодий Вільям Портер хизувався своїми талантами ораторського мистецтва, грав на гітарі та на мандоліні. Також співав у хорі єпископської церкви св. Давида і грав у групі «Квартет міста Хілла», який почасти давав міські концерти.
У 1885 році, коли Вільям працював проектантом, він познайомився із 17-річною Атоль Естес, яка була із заможної сім'ї.
Матір юною Атоль була проти стосунків дочки з Вільямом, але молоді люди таємно від батьків Атоль обвінчалися у церкві преподобного Р. К. Сута.
Після весілля молодята часто брали участь в музичних і театральних виставах, саме Атоль спонукала Вільяма до творчості.
1888 році у сім'ї Вільяма та Атоль народився хлопчик, який помер за декілька годин після народження.
В 1889 році народилася дочка Маргерет Уорт Портер, дівчинка пішла слідами батька і займалася літературною діяльністю з 1913 по 1916 років, в 1927 році Маргарет померла від туберкульозу.
Після того, як Вільям утік від арешту, подружжя планувало, що скоро та Атоль з Маргарет поїдуть до нього. Але через здоров'я Атоль, жінка з дочкою так і не змогла виїхати з Америки.
В 1897 році Вільям Портер повернувся в Америку, бо дізнався, що Атоль серйозно хвора, через пів року після повернення Вільяма Атоль померла від туберкульозу.
В 1907 році Вільям Портер одружується вдруге на Саллі Ліндсі Коулман, з якою він був знайомий ще в юності. Через декілька років у 1909 році, пара розсталася, по спогадам письменника: «Він сказав, що єдину жінку, яку він кохав була його перша дружина», за спогадами Саллі «Ми напевно зустрілися пізно, наш час на кохання вже пройшов».
Останні роки
Останні рокижиття О. Генрі жив не бідно, але через постійне п’янство, завжди не вистачає грошей, і він був постійно в боргах.
Останні місяці життя О. Генрі провів у Нью-Йоркському готелі. Він був в глибокій депресії, мало їв та пив і повільно себе вбивав цим. Хворів на хворобу легких, простудився і помер 5 червня 1910 року у Нью-йоркській лікарні через пневмонію у віці 48 років.
Його друга дружина Саллі розпорядилася, щоб чоловіка поховали на цвинтарі в місті Ешвіль.
Через 8 років після смерті О. Генрі, була започаткована щорічна премія О. Генрі за найкращу розповідь, премію отримали такі письменники, як Вуді Аллан та Стівен Кінг.
З 2010 року з'явилася нова літературна премія О. Генрі під назвою «Дари Волхвів» у російській літературі, де письменники можуть позмагатися у написанні найкращих розповідей і новел, цією премію був нагороджений Микола Фоменко та Євген Мамонтов.