Шолом-Алейхем (1859 – 1916 рр. )
Шолом-Алейхем – видатний єврейський письменник, один з основоположників сучасної єврейської літератури. Відзначився він тим, що писав мовою їдиш (мова євреїв Східної Європи, яка виникла як результат взаємодії німецьких діалектів з давньоєврейськими та слов’янськими елементами).
$Ранні роки
З’явився на світ Шолом Нохумович Рабинович 2 березня 1859 року в місті Переяславі, що на Полтавщині (сьогодні Київська область). Дитинство провів у невеликому містечку Воронка Переяславського повіту Полтавської губернії (на той час Російська імперія). Сім’я Шолома була досить заможною. Батько письменника був крамарем, а також людиною шанованою, яка знала Біблію, Талмуд та давньоєврейську мову. Крім того батько займався ще безліччю справ: утримував земську пошту, допомагав рубати ліс, продавав зерно та постачав буряки на завод. Сім’я також володіла невеликим магазином, де була галантерея, бакалія, продавалися ліки та предмети для господарства. Головний прибуток родина одержувала саме від магазину. Усіма справами у торгівлі займалася мати сімейства. Дітей в сім’ї було багато – більше дюжини (так писав письменник у своєму автобіографічному романі “З ярмарку”). Оскільки мати Шолома постійно керувала справами в крамниці, то побутом та вихованням дітей займалася служниця Фрума, що також свідчить про заможність сім’ї письменника.
У 1871 році померла мати майбутнього письменника. Убитий горем батько відправив дітей до дідуся і бабусі в Богуслав. Повернулися діти додому тоді, коли батько одружився вдруге і привів в будинок не надто доброзичливу мачуху. Слухаючи лайливий говір мачухи, Шолом створив своєрідний словник, “Лексикон мачухи”, який пізніше ввійшов до його творчого доробку.
$Освіта
На той час усі єврейські діти, починаючи з чотирьох років, навчалися у хедері – єврейській релігійній початковій школі, де хлопчики вивчали основи юдаїзму. Туди віддали на навчання і Шолома. Хлопчина мав хороші здібності до навчання, був досить жвавим і одним із кращих учнів. Щоб розширити свої знання та можливості у 1873 році майбутній письменник вступає в Переяславське повітове училище. За відмінні успіхи у навчанні згодом отримує стипендію. А в 1876 році закінчує училище з відзнакою. Однак здобути вищу освіту юнакові не вдалося. Його спроба вступити до Житомирського педагогічного інституту була невдалою (навчання в інституті тривало 4 роки, а через три роки юнак підлягав військовому призову).
$Особисте життя
Після невдачі зі вступом до інституту Шолом почав шукати роботу. Йому вдалося влаштуватися вихователем у сім’ю Лоєвих, яка на той час мешкала у селі Софіївка. Стосунки з сім’єю у письменника склалися одразу. Тут Шолом давав приватні уроки для дочки господаря Ольги Лоєвої. За час навчання між письменником та його ученицею виникли почуття.
Восени 1880 року Шолом поїхав у місто Канів, оскільки підлягав військовому призову. Але за щасливим збігом обставин йому вдалося уникнути військової служби. Юнак отримав 285 номер серед призовників, а відбір закінчився на номері 284.
Коли майбутній письменник повернувся до Софіївки, то старий Лоєв дізнався про роман між його дочкою та її вчителем. Одного дня, прийшовши на заняття, Шолом застав пусту кімнату та образливий, без жодного слова, конверт з грошима – плата за навчання дочки. А на дворі вже чекала бричка, яка мала відвести чоловіка на станцію. Так ганебно батько Ольги вигнав молодого вчителя.
Спочатку доля закинула Шолома до Києва, але не знайшовши там роботи, він подався до міста Лубни, де було вільне місце рабина. Так 21 грудня 1880 року Шолом став рабином. Цю посаду він займав протягом двох з половиною років. За цей час брав участь у створенні лікарні та школи для дітей з бідних сімей. Весь цей період тривало листування між письменником та Ольгою Лоєвою. Після років розлуки молоді люди все ж зустрілися в Києві. А згодом, 12 травня 1883 року, вони одружилися, так і не отримавши на це згоди батька дівчини. Та згодом батько змирився з вибором доньки. Одне ятрило душу старого Лоєва – це співробітництво його зятя з газетами. Щоб батькові було спокійніше, а письменник міг вільно видавати свої твори, Ольга запропонувала чоловікові взяти псевдонім. Саме дружина порадила письменникові підписувати свої твори ініціалами “Ш-А” Шолом-Алейхем.
У подружжя народилося шестеро дітей.
$Творчість
Творчість Шолома дуже різноманітна. Розпочав він свою писемну діяльність ще під час навчання, коли написав роман “Єврейський Робінзон Крузо”, який отримав схвальні відгуки його родини.
Дебютував письменник у газеті “Гацефіра” (“Світанок”) 1879 року – це був літературний виступ давньоєврейською мовою. У 1881 та 1882 роках були надруковані статті письменника теж мовою їдиш, цього разу у газеті “Гамейліц” (“Захисник”).
У 1883 році була надрукована повість “Два камені”, а оповідання “Вибори” автор вперше підписав своїм псевдонімом Шолом-Алейхем.
У 1885 році помер тесть письменника, залишивши чималий спадок. Завдяки цим коштам Шолом починає видавати літературно-критичні твори, де висвітлює проблематику знедоленого єврейського народу, хоче показати творчі можливості євреїв та прагне розбудити їх творчу самобутність та унікальність. Згодом письменник стає видавцем щорічника під назвою “Єврейська народна бібліотека”. Тут друкувалися твори молодих та амбітних єврейських письменників, а також власні творіння Шолом-Алейхема. У 1888 - 1889 роках з’являються романи Шолома Рабиновича “Йоселе-Соловей” та “Стемпеню”. У цей період письменник починає працювати над збіркою “Оповідання для дітей”.
Крім того Шолом зайнявся біржовими справами. Але не маючи досвіду у цій сфері через п’ять років збанкрутував і був змушений виїхати за кордон, щоб утекти від кредиторів. За цей час він відвідав Францію та Австро-Угорщину. І тільки коли родина сплатила його борги, письменник повернувся додому. В 1891 році Шолом з сім’єю переїздить до Одеси. В місті він працював в “Одеському листку” і почав роботу над новими творами.
У 1893 – 1905 роках письменник мешкає у Києві. Саме на цей період припадає розквіт творчості Шолом-Алейхема. У 1894 році він починає роботу над романами, які складаються з окремих повістей та оповідань, а саме “Менахем-Мендл” та “Тев’є-молочар”.
Серед творів Шолом-Алейхема багато оповідань для дітей. Це також цілі цикли оповідань над якими автор працює по декілька років, видаючи їх частинами. Найвизначнішою повістю беззаперечно є “Хлопчик Мотл” (1907 – 1916). В її основі лежить розповідь хлопчика про випробування, що випали на долю його сім’ї. Вони змушені були залишити свою домівку у пошуках кращого життя і хоч цей шлях нелегкий, хлопчик не втрачає свого оптимізму та вірить у краще майбутнє.
Взагалі творчість Шолом-Алейхема важко піддається хронології, адже він працював над декількома творами одночасно. Цикли новел “Менахем-Мендл” та “Тев’є-молочар” створювалися паралельно на протязі двадцяти років.
Зять Шолома Рабиновича писав: “Він працював інтенсивно, сп’яніло, несамовито покусуючи пальці, іноді до крові, тому часто працював у рукавичках, але й вони не рятували”.
У 1905 році у Києві почалися погроми серед євреїв. Ці події змусили письменника з сім’єю перебратися до Львова, а згодом виїхати за кордон. Спочатку Шолом-Алейхем подорожує Європою. Він побував у Швейцарії (де у Женеві в 1907 році була видана перша частина з циклу повістей “Хлопчик Мотл”), Відні, Парижі та Лондоні. Далі письменник перебрався за океан, до США.
У 1908 році Шолом повертається до Росії. Повернувшись на батьківщину матеріальне становище письменника було важким, адже він повинен був утримувати багатодітну родину. Щоб якось заробити на життя він укладав кабальні угоди з видавцями. Тільки у 1909 році на кошти, по копійці зібрані євреями з усієї Росії, вдалося викупити права на його книги у приватних видавців. Зводити кінці з кінцями допомагали лекції. Шолом був дуже талановитим лектором. Шанувальники супроводжували письменника з міста до міста, щоб насолодитися його читаннями.
В 1909 році автор починає роботу над романом “Мандрівні зорі” про життя єврейської інтелігенції.
Однак через важку хворобу легень (туберкульоз) він змушений знову виїхати спочатку до Італії, а потім й до Німеччини (на лікування). Саме тоді почалася війна і письменника, який був підданим Росії, вислали із Німеччини. Таким чином Шолом знову повернувся до США. З 1915 року він проживав у Нью-Йорку. Тут за океаном він продовжував творити й завершив цикли оповідань “Тев’є-молочар” та “Хлопчик Мотл”. Некінченим залишився його автобіографічний роман “З ярмарку”.
Варто згадати й про те, що твори Шолом-Алейхема сповнені українським колоритом, в них використана українська лексика та фольклор. Письменник захоплювався українськими переказами про гетьманів та віршами Тараса Шевченка.
$Смерть
Помер Шолом Нохумович Рабинович 15 травня 1916 року у Нью-Йорку у віці 57 років. Похований письменник на Бруклінському кладовищі. Останнє бажання Шолом-Алейхема – спочити на рідній землі. Однак цього так і не сталося. Згодом його прах перепоховали на звичайному кладовищі серед простих людей. А 5 червня 1921 року на могилі був встановлений пам’ятник.
Багато вулиць в українських містах названо ім’ям видатного єврейського письменника. Щоб вшанувати пам'ять Шолом-Алейхема в Києві в 1997 році був встановлений пам’ятник на його честь.