Михайло Лермонтов
Як небо, зір твій променистий...
* * *
(Переклад Миколи Зерова)
Як небо, зір твій променистий
Емалева блакить;
Як поцілунок, голос чистий
I тане, і тремтить.
Єдиний звук твоєї мови,
Єдиний погляд твій,
I я віддать за те готовий
Кинджал грузинський мій.
I він порою любо грає,
Привабливо дзвенить;
На дзвін його душа палає
I в серці кров кипить.
Але мені навік остили
Війна і гук боїв,
Як я почув твій голос милий
I погляд твій зустрів.