Хочу я троянди, що цвіте в саду...
Скільки я для неї дивних слів знайду!
Хочу я купави. Їй я розкажу,
Чом я над сагою цілу ніч ходжу.
А фіалці тихій в сутіні лісів
Вже давно мережку із пісень я сплів.
І волошкам синім в полі, серед трав,
Я казки чудесні і легенди склав.
Тільки ти, билинко, вечора смутніш,
На холодній скелі в самоті стоїш.
Але ти для мене сонце і тепло
І пісень з казками вічне джерело.