Різуни

Сторінка 7 з 7

Франко Іван

І подумай собі, що за хитра бестія та Юлька! Доки ми не вийшли з Кальварії, вона весь час плакала, ні до кого ані слова не говорила, — ну, попросту, дівчина як зарізана ходила. А як прийшли до Фельштина та розташувалися на ніч і я взялась потішати її, а вона як не зарегочеться, як не кинеться мені на шию та давай мене цілувати!

— А що! — каже. — Мудро я спіймала того вітрогона? Не бійся, я все обміркувала! Я знала дуже добре, що роблю. А він падлюка! Чи бач, відпиратися почав! Але я йому задам! Я його тепер маю в руках. Буде він у мене тонко свистати!

Ну, чи подумав би хто, щоб така свята та божа та мала такий жидівський розум? Я ще не стямилася гаразд, а вона знов мене стискає та цілує...

— І тобі дякую, Манюсю! — мовить до мене. — Я знаю, ти хотіла мені наробити скандалу, а щонайменше зав’язати мені світ з непотрібом. Але маю в бозі надію, що твої лихі думки вийдуть мені на добро. А тим часом спасибі тобі! Як будемо справляти весілля, запрошу тебе на першу дружку. Не відмовиш, Манюсю, правда?

Ну, прошу дивитися на таку гадину! Хто би то по ній подумав!

Ну, досить! Маєш цілу історію, тілько прошу тебе, не говори сього нікому. Головно, задля поваги святого місця. Якби так наші старі довідалися, як воно все діялось, то готові би не позволити паннам ходити на ті відпусти. Правда, і се небагато помогло би, бо, як казав старий дяк від святих п’ятниць, коли між панною й кавалером появиться "поползновеніє", то не відкропиш його ніякою свяченою водою.

Бувай здорова! Цілую тебе,

твоя

Маня.

_____________________

1 Сердечна мати (польськ.). — Ред.

* Зірко гарна, велична, Маріє з Голгофи! (польськ.). — Ред.

* Щасливий, хто собі патрона Йосифа має за опікуна (польськ.). — Ред.

* Чотири роки пас я худобу у цій долині і ніколи не чув про цю новину (польськ.). — Ред.

* "Золотий вівтарик" (молитовник) (польськ.). — Ред.

* "З духу побожності" (польськ.). — Ред.

* Почув я чудесний голос,

Як Марія кличе нас:

"Йдіть до мене, мої діти,

Кличу вас, ах, кличу вас"! (польськ.). — Ред.

* Моя провина! (лат.). — Ред.

* Перед очі твої, пані,

Складаємо наші провини;

А кару, що за них одержуємо,

Відкуплюємо (польськ.). — Ред.

*Бий! Ріж! Молоти! (польськ.). — Ред.