"Ач, який гульвіса! — подумав він і з щирим співчуттям до Керрі додав у думці: — Даремно він так кривдить бідно дівчатко!"
Коли Друе зустрівся поглядом з Герствудом, в його голові заметалися неспокійні думки. Правда, він був ще далекий від будь-яких лихих передчуттів, аж поки не побачив, що Герствуд удає, ніби не помічає його. Тоді він почав догадуватись, що той думає. Він згадав про Керрі і про те, що вони знайомі. Чорт забирай, треба буде це все пояснити Герст-вудові, щоб він не подумав, що тут є щось більше, ніж випадкова півгодинна зустріч з давньою приятелькою.
Друе вперше так занепокоївся. Він не уявляв собі, до чого може призвести це етичне ускладнення. Герствуд сміятиметься з нього, назве вітрогоном. Ну що ж, він посміється разом з Герствудом. Керрі про це ніколи не дізнається, так само як і дама, з якою він зараз сидить. А проте Друе не міг звільнитися від почуття, що щось не гаразд, що все це кидає на нього якусь тінь, хоч він ні в чому не винний. Він спохмурнів, швиденько закінчив обід і, посадивши свою знайому в екіпаж, поїхав додому.
"Він мені нічого не розповів про свій новий роман, — міркував Герствуд. — Він гадає, що я вірю, ніби він кохає свою дівчинку".
"Він не має ніяких підстав вважати, ніби я якийсь гуль-тяй, після того як я його познайомив з Керрі", — міркував Друе.
— А я вас бачив! — весело зауважив Герствуд, коли Друе через деякий час завітав до його розкішного бару, без якого не міг обійтися. І він повчально, зовсім по-батьківськи, підняв палець угору.
— Та це просто одна давня знайома, з якою я випадково зустрівся по дорозі з вокзалу! — поквапився пояснити Друе. — Вона колись була справжня красуня.
— Ще й досі трохи подобається, га? — промовив Герствуд ніби жартома.
— Та ні! — заперечив Друе. — Я просто ніяк не міг від неї відкараскатись.
— Надовго приїхали? — спитав Герствуд.
— Лише на кілька днів.
— Ви обов'язково повинні захопити з собою вашу дівчинку і пообідати зі мною, — сказав Герствуд. — Бо ви її, здається, тримаєте під замком. Я візьму ложу на Джо Джефферсона.
— Добре, — відповів комівояжер. — Я й на думці не маю її замикати!
Герствуд був дуже задоволений. Він не вірив, що Друе щиро кохає Керрі. Він заздрив йому, і в погляді, яким він дивився на добре вдягненого, веселого торговельного агента, що завжди йому так подобався, тепер прозирало ревниве почуття суперника. Він почав причепливо оцінювати розум Друе і його привабливість як мужчини, намагався відшукати його слабкі місця. Хоч би якої доброї думки був він про цього молодика, він трошки зневажав його як коханця. Такого не важко буде подолати! Та досить було б натякнути
Керрі на таку пригоду, як в цей четвер, і все було б скінчено! Він не переставав думати про це, уже мало не тріумфуючи, а Друе слухав його сміх і балачки і нічогісінько не помічав. Він не вмів розбиратися в настроях і читати в погляді такої людини, як Герствуд. І Друе з усмішкою прийняв запрошення, тим часом як його приятель стежив за ним поглядом яструба.
А героїня цієї заплутаної комедії ні про кого з них і ке думала в цю мить. Вона силкувалася впорядкувати свої думки й почуття, збурені новими умовами, в які вона потрапила, і їй, здавалось, не загрожували ніякі страждання через Друе чи Герствуда.
Якось увечері Друе застав її, коли вона чепурилася перед дзеркалом.
— Знаєш, Кед, — сказав вія, входячи несподівано, — ти, я бачу, стаєш кокеткою.
— Зовсім ні,— відповіла вона, усміхаючись.
— У всякому разі, ти таки й справді з біса гарненька, — провадив він, обнімаючи її рукою за стан. — Одягни-ио свою темно-синю сукню і ходім у театр.
— Я пообіцяла місіс Гейл піти з нею сьогодні на виставку, — промовила Керрі, немов перепрошуючи, що не може фти з ним.
— Справді? — перепитав він неуважно. — Ну, мене виставка не цікавить.
— Я справді не знаю, що мені тепер робити, — сказала Керрі збентея^еио, але все не запропонувала порушити свою обіцянку, щоб піти з ним.
Саме в цю мить у двері постукали, і покоївка подала лист.
— Посильний чекає відповіді,— сказала вона.
— Від Герствуда, — сказав Друе, поглянувши на конверт і розпечатуючи його.
"Сьогодні ви повинні неодмінно піти зі мною до театру, подивитись на Джо Джефферсона, — стояло в листі.— Адже ви мені пообіцяли. Я чути не хочу ніяких відмов".
— Ну от, що ти на це скажеш? — спитав Друе без усякої потайної думки.
А Керрі вже готова була згодитись. Проте вона стримано відповіла:
— Ти краще сам вирішуй, Чарлі.
— Я думаю, нам слід би піти, якщо ти можеш відмовитись від прогулянки з сусідкою, — сказав Друе.
— Звичайно, можу, — відповіла Керрі, не замислюючись ні на мить.
Друе вийняв поштовий папір, щоб написати відповідь, а Керрі пішла переодягатися. Вона й сама не знала, чому так зраділа цьому запрошенню.
— Зробити таку зачіску, як учора? — спитала вона, виходячи з кімнати з одягом у руках.
— Звичайно, — відказав він.
Керрі була рада, що він нічого не помітив. Вона зовсім не вважала, що так охоче приймає запрошення Герствуда, бо він їй подобається. Просто товариство Герствуда і Друе здавалося їй найприємнішим з усього, що вона могла мати в цей вечір. Вона прибралася якнайкраще і, попросивши пробачення у сусідки, вони подалися до театру.
— О, — вигукнув Герствуд, коли вони з'явилися у вестибюлі театру, — сьогодні ми чарівні, як ніколи.
Керрі аж затремтіла під його захопленим поглядом.
— Ходімо, — сказав він і повів їх у глиб театру.
Публіка вражала вишуканістю туалетів. Більший шик
важко було собі уявити.
— Ви коли-небудь бачили Джефферсона? — спитав Герствуд Керрі, нахиляючись до неї, коли вони вже сиділи в ложі.
— Ніколи, — відповіла вона.
— О, він незрівнянний, незрівнянний! — і Герствуд почав вихваляти гру актора, повторюючи заяложені фрази людей свого кола.
Він послав Друе принести програму розказав Керрі про Джефферсона все, що чув від інших. Його співрозмовниця раювала: її зовсім загіпнотизувало оточення, розкішна ложа, елегантність її супутника. Кілька разів їхні очі випадково зустрічались, і тоді на неї ринув такий потік нестримних почуттів, якого вона і не уявляла ніколи раніше. Вона нічого не могла зрозуміти, бо за мить і в погляді, і в рухах Герствуда можна було прочитати тільки вдавану байдужість та ще, хіба, найвишуканішу чемність.