"Хуліо Хуреніто" і "Любов Жанни Ней" — романи Іллі Еренбурга, який на той час перебував у еміграції. Перший із названих творів (повна його назва "Надзвичайні пригоди Хуліо Хуреніто та його учнів") набув неабиякої популярності у перші пореволюційні роки завдяки позитивному до нього ставленню і схвальній рецензії М. Бухаріна.
РСІ — робітиичо-селянська інспекція, родоначальник нинішнього народного контролю.
Кака — Контрольна комісія ВКП (б), прообраз теперішньої партійно-ревізійної комісії у структурі КПРС.
"ДРУГ ДІТЕЙ", "Повітрофлот", "Доброхім" — добровільні громадські організації, в які входили радянські службовці, що об'єднувались для опіки над безпритульними дітьми, сприяли розвиткові авіації та добривно-хімічної промисловості.
Vouz aimez les fleur (фр.) — ви любите квіти.
Соmment donc, madame (фр.) — як це так, пані.
А lа bonne heure, madame (фр.) — на все добре вам, пані.
Oui, oui, madame (фр.) — так, так, мамо.
Avec plaisir, madame (фр.) — дуже приємно, пані.
Іона Вочревісущий — псевдонім широковідомого для тих часів одіозного публіциста і фейлетоніста газети ВУЦВК "Вісті" Миколи Новицького.
РЕВІЗОР. Надруковано вперше у журналі "Літературний ярмарок" (1929.—№ 9), згодом у т. З Творів та т. 1 Вибраних творів з такою передмовою:
"Оповідання "Ревізор" належить до серії тих же етюдів, що й "Пудель". "Всі ми виросли із гоголівської шинелі",— сказав колись Достоєвський. Леся теж має багато спільного і з Акакієм Акакієвичем, і з "Бедннми людьми", і з багатьма чеховськими героями. Але вона, безперечно, нічого не має спільного зі збірним типом сучасної радянської жінки: Що й говорити, по глухих закутках такі люди, як її чоловік Бродський, ще існують, існують і такі, як Топченко (в противному разі Контрольній Комісії не прихопилось би працювати над перевихованням "партійців"), звичайно, Леся має рацію рватися від пелюшок, від "добровільного рабства", і з цього боку вона — позитивний тип, але бачити, що "люди цього життя всюди, завжди й до смішного однакові" — так бачити могла все-таки лише міщанка. Оповідання написано 1928 року. Оцінювати його треба як відбиток побуту й настроїв тогочасного "партійного" міщанства".
Передруковуємо за цим виданням.
Акерман — до 1944 року так називалось м. Білгород-Дністровський.
З ЛАБОРАТОРІЇ. Друкувався цей твір вперше у журналі "Червоний шлях" (1931.— №№ 7-8.—С. 5-18), наступного року з'явився окремою книжечкою у харківському видавництві "Література і мистецтво". Подаємо за першодруком.
Холодна Гора — район Харкова зі знаменитою в'язницею.
П. МАЙДАЧЕНКО
ЗМІСТ
Сині етюди
Вступна новела
Життя
Колонії, вілли...
Редактор Карк
Кіт у чоботях
Юрко.
На глухім шляху
Солонський Яр
Силуети
Шляхетне гніздо
Синій листопад
Чумаківська комуна
На озера
Бараки, що за містом
Свиня
Кімната ч. 2
Легенда
Заулок
Елегія
Дорога й ластівка
Пудель
"Лілюлі".
Арабески
Я (Романтика)
Сентиментальна історія
Наречений
Бандити
Зав'язка
Мати
Із Вариної біографії
Іван Іванович
Ревізор
З лабораторії
Примітки та коментарі