Сиділа блощиця у темній щілині і снувала філософічні мрії.
— Життя! Що таке життя? Спільно дурнів ламає собі голови над сим питанням! Спільно книжок понаписували про нього — тьфу! Се для тебе, молю! — Вона звернулася до старого моля, що тут же обік неї сидів у тоненькій круглій дірці, прогризеній червотокою. — І кілько різних абсурдних відповідей понавидумували! Можна би сказитися, хтівши...