Париж, Ботанічний сад
Неначе змалював їх Фрагонар1
у білості такій, в такім багрянці.
Казав один про барв подібних чар:
моя коханка найгарніша вранці,
прокинувшись. Поміж зелених віт,
зіпершись на рожевих ніг стеблини,
вони, розквітлі, мов на грядках цвіт,
привабливі, звабливіші од Фріни2,
стоять, схиливши вигин довгих ший,
схова...