Як хороше, що ваш кумир — не я,
Як хороше, що хвора я не вами,
І що ніколи збуджена земля
Не попливе під нашими ногами.
Як хороше, що я — смішна й проста,
Розкута — і не граюся словами,
Не червонію, стиснувши вуста,
Зіткнувшися зненацька рукавами.
Як хороше, що вільно при мені
Мій ніжний, ви голубите другую,
Не даєте в пекельному вогні
...