Мені привиділося, начебто в горах, укритих яскраво— червоним листям, сиплються іскри.
Власне кажучи, не в горах, що стоять прямовисно обабіч річки, а в глибокій долині. Небо видно лише тоді, коли задерти голову вгору. Воно ще блакитне, та на ньому вже заграли вечірні барви.
Такі ж кольори з'явились і на білястому річковому камінні. Тиша сповзала з ясно-червоних гір у долину, проникала в душу ...