Пішло з того, що Олекса Гринькові переорав межу. Ні, ще не так. То Олекса посварився з жінкою, пішов лихий у поле і не мав на кім злості зігнати.
— Татуню, не беріть так глибоко, бо конина затягнеться, — говорив погонич, таки його син власний, Гілько. Олексі того тільки й треба. — А ти, чортяче насіння! — крикнув. — Ти мене будеш розуму вчити! — і потягнув сина єстиком через плечі. Син вереск...