Їй
В маленькому рожевому вагоні
З блакиттю подушок
Нам добре буде. В пестощів полоні
М'яким гніздом куток.
Заплющиш очі, щоб за склом не бачить,
Як тіні злі навкіл
Кривляються потворно й вечір плаче
Від куцих та вовків.
Цілунку на щоці відчуєш опік…
Неначе павучка ледь чутний дотик
На шиї заблука...
"Знайди!" – голівку схилиш винувато,
Й рете...