На інших стінах були зображені жіночі фігури, чудово виписані, але вже не такі вражаючі і яскраві.
Розкопки тривали. Невдовзі почав вимальовуватись головний вхід гробниці з незвичайним фасадом, прикрашений карнизом з прекрасними пальметами. Ось з небуття виникла фігура юнака із списом в руках, а поруч — косуля і вершник. Теж унікальна композиція грецького живопису.
Ще одна сцена — полювання на кабана та левів.
Біжать собаки, за ними троє вершників і сім піших мисливців із списами. Майстерно створена композиція, гама і кольорове вирішення теми — теж виказують руку великого художника.
Гробниця мала склепінчасту стелю, як і всі, між іншим, македонські гробниці. Почали з'являтися різні речі, купи уламків — залізні мечі, деталі кінської упряжі — все зберігало сліди поховального вогнища.
Нарешті дісталися і до самої поховальної камери.
Проникнути в гробницю вирішили через склепіння. Коли вийняли каміння, через отвір ліхтариком освітили гробницю. Вона була квадратна (4,46 м на 4,46 м), оздоблення стін досить скромне, археологи сподівалися на щедріший розпис. В поховальній камері в одному кутку побачили бронзовий посуд і зброю, в іншому — лише срібний посуд. На ньому — залишки якихось зітлілих матеріалів вперемішку із золотими пластинками.
В центрі — прямокутна мармурова плита, що накривала мармуровий саркофаг.
Обдивившись, розширили отвір, поставили драбину й спустилися в камеру — висота її понад п'ять метрів. Збуджені археологи вітали один одного з удачею, адже так щастить лише раз за життя! Немає змоги перерахувати всі речі, що їх виявили в гробниці. Серед бронзового посуду і зброї — позолочені бронзові вінки, два триножни-ки, два бронзові з позолотою поножі, три великі чаші, багато малих чаш, десятки наконечників списів та пік із заліза, сарісси — довгі списи македонських фалангістів, які в основному й здобули найголовніші перемоги для Філіппа, царя македонського. В срібному глечику-гідорілі зберігалася губка — за дві тисячі років вона не втратила еластичності, була м'якою на Дотик. Такими губками витирали тіло після лазні. В іншій купі предметів лежало чимало майстерно виготовленого посуду, ручки якого були у вигляді голів Геркулеса, Сілена, Пана . Бородатий Сілен — незмінний супутник бога виноробства Діоніса. На срібній вазі зображений Геракл, від якого, як твердять, вів свій родовід Філіпп Македонський.
Серед бронзових речей виділявся великий круглий предмет, навколо якого були розкидані різні речі. Здогадалися, що то — залишки щита. На дерев'яній рамі була натягнена шкура, її прикрашали малі деталі із золота і слонової кістки. До щита кріпилися ручки у вигляді майстерно вирізаних фігурок із позолоченого срібла. Такий дорогий і коштовний щит, очевидно, готувався не для бою, він мав якесь ритуальне значення. Зберігався він у бронзовому футлярі. Поруч із щитом — залізний шолом господаря з типовим для македонських шоломів гребенем і рельєфною фігуркою Афіни спереду. Це був перший македонський шолом, знайдений археологами. Поруч — меч-ксіфос із залишками піхвів, його носили на портупеї через плече.
Трохи збоку лежала кіраса із залізних листів, покритих шкірою і тканинами. її прикрашали золоті кайми, шість лев-ячих голів і прямокутні золоті пластинки з рельєфним зображенням Афіни. На згині, внизу, на кірасу було нашито більше п'ятдесяти золотих пластинок.
Між кірасою і шоломом лежав меч.
Дерев'яні його піхви оздоблені напівокруглими фрагментами з слонової кістки й прикрашені пальметами.
В кутку склепу, притулений до стіни, стояв горит .
Зберігся він добре. Нижній правий край прямий, лівий заокруглений, в середині верхнього краю — трапецієвид-ний виріз. Товстий шар золота, що покривало горит, зберіг його форму, хоч він і простояв, притулений до стіни склепу, двадцять три віки.
Золоті пластини горита розділені на чотири частини різної ширини, покриті багатим і різноманітним орнаментом. У верхній частині десять качок, що летять одна за одною, основна ж частина композиції, як гадають спеціалісти, відтворює сцени штурму та пограбування Трої: жінки рятуються втечею, воїни їх захищають.
Багато батальних сцен.
За формою знахідка належить до скіфських горитів, принаймні такі горити знаходять у похованнях скіфських царів. І стало ясно, що покійник за життя був непростим смертним. Це підтверджувала ще одна знахідка: обруч із срібла і золота, кінці якого вставлені в циліндр. Покритий він ромбовидною насічкою, на ньому нанесено рельєфну прикрасу у вигляді зав'язаної у вузол стрічки. Це була діадема. Схожа на ті діадеми, що зображувалися на портретах еллінських правителів. Навіть Александр Македонський і той був зображений в такій же діадемі.
Сумнівів не залишалося: це — гробниця македонського царя. Ось тільки якого? Знахідки датувалися 350—325 роками, а з 359 по 336 роки Македонією правив лише один цар — Філіпп II. Александр, який займав престол після вбивства батька, правив до 323 року, помер він і похований за межами Македонії. Отже, якщо померлий був царем, то це не хто інший, як сам Філіпп II. А золотий горит — дарунок скіфського царя Атея, бо тільки з ним Філіпп за життя мав стосунки серед скіфів.
Вінок із золотого листя, що перевите митрою, належав Олімпіаді. їй же належала і діадема із квітів та листя.
На долівці гробниці перед мармуровим саркофагом увагу першовідкривачів привернули уламки дерев'яного ложа, серед яких були фігурки із золота і слонової кістки.
Археолог підняв одну з таких фігурок і спершу не повірив власним очам: перед ним був портрет Філіппа. Свої скульптури (а також членів своєї сім'ї) він замовляв відомому скульптору Леохару невдовзі після Херонейської битви, щоб згодом виставити їх в Олімпії. Після битви біля Херонеї гегемонія Македонії утвердилась над усією Грецією. Таким — повелителем еллінського світу — і відобразив Філіппа Леохар: напівокругла борідка, великий ніс і рот, вираз лиця владний, видно також, що око в царя понівечене (він його втратив у битві під Мефоною), від чого лице видається дещо суворим і похмурим, тоді ж як Філіпп за свого життя був здебільшого життєрадісним гулякою.