ПРИМІТКИ
Тезей, князь Афінський — Титул "князь" в античному контексті є анахронізмом, але саме такий титул легендарний Тезей (Тесей), син і спадкоємець афінського царя Егея, мав у "Розповіді лицаря" з "Кентерберійських оповідань" Дж. Чосера, де згадується, зокрема, і завоювання Тезеєм Скіфії і одруження його з царицею амазонок Іпполітою. Тезей у Чосера теж мав придворного Філострата. Відомості про Тезея, Шекспір міг знайти також у "Життєписах благородних греків і римлян" Плутарха (46—120 н. е.)ч англійський переклад цієї книги вийшов 1579 р.
Амазонки — легендарне плем'я жінок-войовниць, які жили в Малій Азії й на берегах Меотіди (Азовського моря).
Оберон — очевидно, Альберіх, карлик-охоронець підземних скарбів Нібелунґів, який у старофранцузькім тексті "Huon de Bordeax" перетворився на Оберона і під таким ім'ям вийшов на англійську сцену 1591 р. у драмі Р. Гріна "Яків IV".
Тітанія — ім'я походить з "Метаморфоз" Овідія.
Робін Паливода — в оригіналі Robin Goodfellow, тобто Робін Добряга, популярний образ англійської народної поезії. Фольклорний Пак був злим і підступним, але Шекспір наділяє його також рисами іншого гнома — Берта Добряги, який, зокрема, зробив чимало послуг легендарному Робін Гудові. Про Берта Добрягу писав Р. Скотт у трактаті "Відкриття відьомства" (Discovery of Witchcraft, 1584), де знаходимо також і мотив тимчасового перетворення на осла.
Для тебе батько — все одно, що бог — Принцип патріархальних родинних стосунків, якого дотримувалися і в часи Шекспіра.
Чи зможеш ти вдягти убір черниці — Приклад анахронізму: в Стародавній Греції не існувала монастирів.
Діана — тут — богиня дівочої цноти.
Клянусь ... стрілою щиро-золотою — За міфом, золота стріла Ерота (Купідона) приносила щасливе кохання.
Венерині голубки — символ чистоти, постійний атрибут богині кохання Венери.
І тим вогнем, котрий спалив Дідону — В "Енеїді" Вергілія цариця Карфагена Дідона, покинута Енеєм, заподіяла собі смерть, спаливши себе на поховальному вогнищі.
Феба — одне з імен Діани, богині місячного світла.
Пірам і Тізба — герої трагічної історії про кохання з поеми "Метаморфози" Овідія, про юнака і дівчину з ворожих сімей у Вавілоні. Одне з можливих джерел трагедії "Ромео і Джульєтта".
Та найдужче мені личить тиранів грати — Є припущення, що Шекспір глузує з Едварда Алейна, провідного актора з трупи Лорда Адмірала, яка суперничала з трупою Бербеджа. Алейн славився патетичним виконанням ролей тиранів і злочинців.
Ракл — перекручене ім'я Геракла, грецького героя.
Хвеб (Феб) — бог світла в греків.
... ти однаково гратимеш у машкарі — В єлизаветинському театрі жіночі ролі грали юнаки. Якщо зовнішності виконавця бракувало жіночності, йому доводилося грати в масці.
А роль Лева у вас переписана? — Столяр Гембель — буфонний образ. В англійському тексті він зветься Snug, тобто "гладенький, акуратний, добре припасований" — звичайні прикмети столярного виробу. Комізм цієї натури привернув увагу К. Маркса, який порівняв англійського буржуазного радикала Юма, що хотів зробити "опозицію приємною", із столяром "Снагом, який грає роль лева в "лютій смерті Пірама й Тісби"" (Твори, Т. 10, с. 85).
А яку бороду мені найкраще начепити? — В єлизаветинському театрі колір бороди відповідав характеру персонажа. Руду або кармазинову бороду носили зрадники та інші негативні персонажі Ці кольори, так сама, як і інші, запропоновані Навоєм, не відповідали темпераментові ніжного коханця Пірама.
Королеви фей слуга я — Сучасники автора сприймали цю репліку як звертання до королеви Єлизавети, що могла бути присутня на першій виставі.
... зрошаю моріжки — Існувало повір'я, що ельфи кроплять водою ті кола, що лишаються після танців фей, і там виростає напрочуд свіжа трава, яку, проте, не хоче їсти худоба.
Украдене в індійського царя — В часи Шекспіра вірили, що фея, яка допомагає породіллям, здатна підмінити новонародженого й забрати його до свого учту, лишивши в колисці малого ельфа.
Корін і Філіда — умовні імена закоханих пастушків у пасто-ральній поезії.
Перігена — дочка корінфського розбійника Сінікса, яка закохалася в Тезея, що вбив її батька.
Еглея — німфа, заради кохання якої Тезей покинув дочку крітського царя Аріадну на острові Наксосі. Антіопа — амазонка, кохана Тезея, яку герой убив, бо вона не давала згоди на його шлюб з дочкою крітського царя Федрою. Оберон "згадує" події, які від-булися значно пізніше весілля Тезея та Іпполіти.
Дощами переповнили річки — Досить об'єктивний опис дощового літа 1594 р.
І весь цей рій нещасть Із нашої зродився суперечки — Репліка втілює ренесансну ідею єдності й світової гармонії.
Нептун — бог моря в римській міфології.
Ерот... Націлившися в осяйну весталку, Яка на небі західнім царює — Цей образ вважають натяком на королеву Єлизавету, яка за офіційним міфом дала обітницю цноти. Весталки — жриці богині домашнього вогнища в римській міфології, які на 30 років давали обітницю зберігати цнотливість.
За Аполлоном Дафна хай женеться — Гелена слушно пропонує Деметрію "вивернути легенду" — за міфом, Аполлон переслідував Дафну
Грифон — фантастичний звір з тулубом лева, головою та кри-лами грифа.
По вбранню видно — той юнак з Афін — Афіняни носили плащі особливого крою.
... цей пролог пояснить глядачам — Актор, який виголошував пролог, звався Прологом.
... напишімо самими восьмискладовими — В англійських баладах звичайно чергувалися восьмискладові та шестискладові вірші. Навій вважає, що чим довший рядок, тим поважніше виглядатиме вірш.
Випустити лева до дам... хай бог милує! — Сучасники Шекспіра знали про наслідки такого експерименту. На хрестинах старшого сина шотландського короля 30. VIII. 1594 р. у святковій процесії була колісниця, запряжена левом, що викликало загальну паніку.
... треба оголосити, як його звуть насправді — На придворному святі 1575 р. в присутності королеви трапилась курйозна історія: актор Гаррі Голдінхем, що мав зіграти роль легендарного співця Аріона, якого від смерті рятує дельфін, чомусь під час вистави скинув з себе костюм Аріона, запевняючи, що насправді він Гаррі Голдінхем.
А яка буде ніч?.. Чи місячна? — Дія відбувається за 4 дні до того, як місяць обновиться, але йдеться про "повний місяць". Нехтуючи точністю деталей, Шекспір, проте, зберігає головне — атмосферу фантастичної казки.