ПАЖ. Миттю, мілорде. (Він щезає).
КОШОН. Доброго ранку, ваша світлість.
ВОРИК. Доброго ранку, ваше преосвященство. Чи мав я честь зустрічатися з вашими друзями раніше? Гадаю, ні.
КОШОН (представляючи монаха праворуч). Це, монсеньйоре, брат Жан Лемотре з ордену св. Домініка. Верховний інквізитор Франції. Брате Жан, граф Ворик.
ВОРИК. Маю за честь, ваше преподобіє. На жаль, в Англії немає інквізиторів, хоч нам їх страшенно бракує, особливо в таких випадках, як сьогодні.
ІНКВІЗИТОР ввічливо посміхається і кланяється. Він приємний джентльмен старшого віку, який, однак, не втратив владності та рішучості.
КОШОН (представляючи каноніка, котрий ліворуч від нього). Цей мсьє — канонік Жан Д'Естіве з єпархії Бойє. Він виступає патроном.
ВОРИК. Патроном?
КОШОН. У цивільному праві це прокурор.
ВОРИК. Ах, прокурор. Зрозуміло. Надзвичайно радий знайомству з вами, каноніку Д'Естіве.
Д'ЕСТІВЕ кланяється. (Він чоловік середнього віку, з вишуканими манерами, але під усім його блиском криється небезпечна підступність).
ВОРИК. Дозвольте поцікавитись, як просувається процес? Минуло понад дев'ять місяців із тих пір, як бургундці затримали Діву в Комп'єні, а з того часу, як я викупив її за досить прийнятну ціну, щоб передати в руки правосуддя, збігло чотири місяці. Вже близько трьох місяців, як я передав її вам, монсеньйоре єпископе, як особу, підозрювану в єресі. В мене чомусь таке враження, що ви занадто довго розглядаєте таку просту справу. Невже цей судовий процес ніколи не скінчиться?
ІНКВІЗИТОР (посміхаючись). Він навіть не починався, монсеньйоре.
ВОРИК. Не починався?! Ви ж ним займаєтесь уже одинадцять тижнів!
КОШОН. Ми не марнували часу, монсеньйоре. Ми провели п'ятнадцять допитів Діви: шість публічних та дев'ять приватних.
ІНКВІЗИТОР (весь час чемно посміхаючись). Розумієте, монсеньйоре, я був присутнім лише на двох із них. Адже виконання таких процедур входить в коло повноважень виключно суду єпископа. Я тільки нещодавно вирішив долучитися, тобто долучити святу Інквізицію до цієї справи, оскільки вважав, що справа жодним чином не стосується єресі. Я ставився до неї як до політичної справи, а до Діви — як до полоненого. Однак побувавши на двох допитах, я переконався, що ми маємо діло з найстрашнішою єрессю, свідком якої мені коли-небудь довелося бути. Отже тепер усе гаразд, і ми починаємо судовий процес. (Він підходить до крісел для суддів).
КОШОН. Цієї-таки миті, якщо це не спричинить незручностей для його світлості.
ВОРИК (люб'язно). Що ж, джентльмени, це хороші новини. Не буду приховувати, що нашому терпінню вже надходив край.
КОШОН. Я так і здогадався з погроз ваших солдат втопити кожного, хто стане на захист Діви.
ВОРИК. Монсеньйоре, чого б там не сталося, а вам вони б не заподіяли шкоди.
КОШОН (строго). Маю надію, що так. Судовий процес над цією жінкою вестиметься у найчіткішій відповідності до закону. Правосуддя церкви — це вам не жарти, монсеньйоре.
ІНКВІЗИТОР (повертається до них). За всю свою практику мені не доводилось бачити настільки справедливих допитів, монсеньйоре. Діві навіть не потрібні адвокати, адже процес вестимуть її найвідданіші друзі, які бажають тільки одного — врятувати її душу від вічних мук.
Д'ЕСТІВЕ. Мсьє, я прокурор, і представляти обвинувачення цій дівчині — болісний обов'язок для мене; повірте, я б усе кинув і став на її захист, якби не знав, як люди, набагато кращі за мене в повчанні та проповідуванні, красномовстві та переконанні, намагалися розтлумачити, який небезпечний шлях вона обрала і як просто з нього зійти. (Його так далеко заносить у красномовстві, що це викликає відразу КОШОНА та ІНКВІЗИТОРА, котрі дотепер схвально слухали його промову). Дехто сміє заявляти, що нами керує ненависть до Діви, та Бог мені свідок, це гола брехня. Чи ми піддавали її тортурам? Ні. Хіба ми не умовляли її, не благали зглянутися на себе саму й повернутися до лона церкви, як блудне, та все ж кохане дитя? Хіба ми…
КОШОН (холодно перебиваючи). Обережніше, каноніку. Все, що ви кажете, — правда, та якщо його світлість повірить вашим словам, я не ручаюся за ваше життя і навряд чи за своє.
ВОРИК (не зовсім погоджуючись, але й не заперечуючи сказаного). Ох, монсеньйоре, навіщо ж ви так про нас, бідолашних англійців. Хоч ми, звичайно, не поділяємо вашого благочестивого бажання врятувати Діву… Ба більше, її смерть — політична необхідність, якої, на жаль, не уникнути. Якщо церква відпустить її…
КОШОН (категорично і гордо). Якщо церква відпустить її, горе тому, хто насмілиться хоч пальцем торкнутися її, хай би це був і сам імператор. Церква не визнає політичної доцільності, мсьє.
ІНКВІЗИТОР (знімаючи напругу). Монсеньйоре, вам нема чого непокоїтися щодо вироку. У вас є непереможний союзник, який ще більше за вас старається, щоб Діву спалили.
ВОРИК. Чи можу я знати, хто ж цей партизан?
ІНКВІЗИТОР. Сама Діва. Хіба що ви їй запхнете в рота ганчірку, бо поки вона його раз розтулить, то вже десять разів доведе власну провину.
Д'ЕСТІВЕ. Це абсолютна правда, монсеньйоре. В мене на голові волосся стає сторч від того, як таке юне створіння здатне на таке страшне богохульство.
ВОРИК. Ну що ж, якщо ви певні, що це не даремно, щосили старайтесь і далі для її блага. (Пильно дивлячись на КОШОНА). Мені має бути соромно за свої вчинки, що не отримали спершу благословення церкви.
КОШОН (з цинічним захопленням та презирством водночас). А ще й кажуть, що англійці лицеміри! Заради інтересів держави ви наражаєте на небезпеку власну душу. Я можу тільки захоплюватися такою відданістю, але сам ніколи не смію зайти так далеко. Боюся прокляття.
ВОРИК. Якби ми чогось боялися, монсеньйоре, ми б ніколи не змогли правити Англією. То сказати моїм людям, щоб ішли до вас?
КОШОН. Так, було б дуже люб'язно з боку вашої світлості прислати їх та дозволити суду відкрити засідання.
ВОРИК розвертається на п'ятках і виходить у внутрішній двір. КОШОН займає одне з крісел для суддів, а Д'ЕСТІВЕ сидить за столом секретаря, вивчаючи документи.
КОШОН (невимушено, вмощуючись у кріслі). Англійські дворяни такі негідники.
ІНКВІЗИТОР (займаючи своє місце ліворуч від КОШОНА). Державна влада всіх робить негідниками. Вони не підготовані до такої роботи, і в них немає апостольського наступництва. Наша шляхта нічим не краща за англійську.