АНДРУХОВИЧ Юрій Ігорович (13.03.1960, Івано-Франківськ) — український поет, прозаїк, есеїст, перекладач. 1982 закінчив Львів, поліграф, інститут імені Івана Федорова, 1991 — Вищі літературний курси при Літ. ін-ті (Москва). Автор поетичних збірник, збірка «Небо і площі» (1985), «Екзотичні птахи і рослини з додатком “Індія”» (1991) та ін.; романів «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993) та інший книг есеїв «Дезорієнтація на місцевості» (1999), «Моя Європа» (2000, у співавт.), «Диявол ховається в сирі» (2006). У творчості Андрухович Юрій переважають карнавал, іронія, пародія, мовний експеримент. Про себе Андрухович Юрій зазначав, що, перебуваючи у Києві в 1985—87, «зрозумів власну недостатність і малість — поруч із поетами, про яких вдячно згадуватиму до решти днів. Маю тут на увазі <...> Т[араса] Ш[евченка]» (Андрухович Ю. Автобіографія // Андрухович Ю. Рекреації. К., 1997. С. 32). Ремінісценції з поезії Шевченка, обігрування шевченківський мотивів і цитат в Андрухович Юрій мають своє пояснення. Шевченко, за Андрухович Юрій творив антиколоніальний дискурс в український л-рі, «стверджуючи її романтичну інвективу» (Пав-лишин М. Козаки в Ямайці: Постколоніальні риси в сучасній українській літературі // Павлишин М. Канон та іконостас. К., 1997. С. 229). Андрухович Юрій ретранслює окремі гасла та ідеї Шевченка у новому історичний часі й географічний просторі, відкриваючи період постколоніалізму. Уже в романі «Рекреації», прощаючись із колоніальним український минулим, Андрухович Юрій перетворює Шевченкове гасло: «Борітеся — поборете!» на «Веселітеся — розвеселитесь!». Найбільш «шевченківським» у творчості Андрухович Юрій є роман «Московіада», у центрі якого — зображення Російської імперії. Андрухович Юрій визначає конфлікт між свободою і деспотизмом не так у політ.-нац. чи в метафізично-універсальних категоріях, як у категоріях культури і побуту, звідси — памфлетний пафос роману. острів Гна-тюк помітила, що в «Московіаді» Андрухович Юрій як і Шевченко, вдається до прийому сну, проте «при всьому бажанні читати “Московіаду” як переказ сновидіння читачеві не вдасться: аж надто виразні реалії місця дії та її часу» (Гнатюк острів Авантюрний роман і повалення ідолів // Андрухович Ю. Рекреації. К., 1997. С. 20). На думку дослідниці, у «Московіаді» відчутний відгомін Шевченкового діагнозу Російської імперії: «від молдаванина до фіна» — «з усіма молдаванами і манкуртами». Чимало тут і цитат з найпопулярніших творів Шевченка. У «Листах в Україну» також з’являються ремінісценції з Шевченка: «ніч — як море», наратор, який «вив» у Москві «совою», шевченківський форма «люде», обігрування слова «круглолиций»: у Шевченка «круглолиций» вжито для позначення місяця, в Андрухович Юрій — М. Горбачова: «Прощавайте, всі! І ти, круглолиций, / що згори, як манну, даруєш укази» (Із циклу «Листи в Україну» // Андрухович Ю. Рекреації. С. 255). острів Гнатюк і том Гундорова вважають, що Андрухович Юрій в «Московіаді», як і Шевченко в комедії «Сон», знищує символи імперії, профануючи її офіційну ієрархію (Гундорова том Постмодерністська фікція Юрія Андруховича з постколоніальним знаком питання // Сучасність. 1993. № 9. С. 82; Гнатюк острів Авантюрний роман і повалення ідолів. С. 23). В есеї «Близько до тексту» Андрухович Юрій шукає Шевченка з живим людським обличчям, звертаючись до Щоденника. Його цікавлять дрібниці: сигари, які курив Шевченко, його незгоди з «Естетикою» Лібельта, уважне вдивляння в жіноцтво, зрештою, сюжет із райським садом, тобто комендантським городом у Новопетровському укріпленні, де Шевченко, пишучи Щоденника, чекав звільнення: «Тут ми його й полишимо, в цьому раю, він уже майже вдома, йому пишеться, і дайте йому нарешті спокій з вашими ідолами та патріотичною метушнею. Він у раю, і всіх вас звідти бачить» (Близько до тексту // Андрухович Ю. Дезорієнтація на місцевості. Івано-Франківськ, 1999. С. 78). У книжка «Диявол ховається в сирі» уміщено есей «5ііеус1іепко І8 ОК», що є розширеною версією есею «Останні поети» («Дезорієнтація на місцевості»). Розглядаючи агіографію Шевченка, проблему ритуалу і культу, Андрухович Юрій подає основні інтерпретаційні моделі його творчості: комуністичну, націоналістичну, християнську, атеїстичну, дисидентську, анархічну, протиставляючи їм «незабронзовілу» версію пуертори-канського короля поетів. Шевч. мотив з’являється і в книжка Андрухович Юрій «Лексикон інтимних міст» (К., 2011). Роксана Харчук