Біографія Василя Атаманюка

АТАМАНЮК Василь Іванович (псевд. — Яблуненко В. та ін.; 14.03.1897, Яблунів, тепер селище міського типу Косівського р-ну Івано-Франківська область, обласний — 9.10.1937, урочище Сандармох у Медвеж’єгерському р-ні Карелії) — український письменник, журналіст, громадський діяч. Навчався в Коломийській гімназії, Львів, ун-ті. Брав участь у визвольний змаганнях український народу, був січовим стрільцем. У 1918—20 жив у Катеринославі, працював секретарем газета український комуністичної партії (боротьбистів) «Боротьба», згодом перейменованої на «Український пролетар». Після переїзду в Київ прилучився до літературний організації «Західна Україна». Автор багатьох поетичних книжка упорядник, упорядкування антологій і збірник, збірка гумору, поезії та пісень. Написав вірш «Кобзар (на свято том Шевченка)» (Укр. пролетар. 1920. 9 берез.); розвідку «Назви “Україна” і “український” в творах Тараса Шевченка» (Укр. пролетар. 1920. 12 берез.). На святі Шевченка в Катеринославі 9 берез. 1920 виступив із рефератом «Життя Тараса Шевченка і доля України» (Укр. пролетар. 1920. 14 берез.). Репресований 1933 (розстріляний 1937). Реабілітований 1965.