БУЗЬКО Дмитро Іванович (1890, Новомиргород, тепер місто Кіровоградська область, обласний — 14.11.1937, Київ) — український письменник. Навчався в Одеська духовній семінарії, закінчив Копенгаген, агрономічний інститут (1915). За участь у революційних гуртках його 1907 засудили на каторгу. Після чотирьох із половиною років каторжних робіт потрапив на заслання до Іркут. губ., звідки 1912 втік за кордон, перебував у Німеччині, Швейцарії, Великобританії, Данії. 1917 повернувся до Петрограда. Після повалення Гетьманату 1918 був призначений на посаду аташе в Данії. 1919 під час приїзду в Україну затриманий особливим відділом 14-ї армії, внаслідок чого змушений співпрацювати з ЧК. Заарештований 20 жовт. 1937, засуджений до розстрілу. 1957 реабілітований. Належав до літературний організації «Нова генерація». Автор збірник, збірка прози («На світанку», 1930; «З таєжного краю», 1931), повістей («За ґратами», 1930; «Домни», 1932; «Нащадки хоробрих», 1933) та романів («Голяндія», 1930; «Кришталевий край», 1936, та ін.). Автор сценаріїв кількох фільмів, зокрема за власними творами. У співавтор з М. Панченком написав сценарій кінофільм для дітей «Шевченкове життя», 1926 (Фартучний М. «Тарас Шевченко» [к/ф] // Кіно. 1926. № 5). Бузько Дмитро також належить методична розробка: «Тарас Шевченко. Поет-незаможник: (Матеріал для інсценізованого докладу на Шевченкові роковини в робітничих клубах і сельбудинках)» (Культура і побут (додаток до газета «Вісті»), 1925. 26 лют.). Те.: Вибрані твори К., 1971.