ЧАБАНІВСЬКИЙ Михайло Іванович (справж. — Циба; 5.09/18.09.1910, с. Лигівка, тепер Сахновщинсь-кого р-ну Харків, область, обласний — 4.04.1973, Київ) — український письменник, літературознавець і критик. Закінчив 1930 Харків, педагогічний технікум. З 1930 — у пресі. Під час нім.-радянської війни — фронтовий кореспондент. Керував літоб’єднанням при вид-ві «Молодь», працював у редакція, редактор, редагований, редагування журнал «Вітчизна». Автор збірник, збірка оповідань та новел «Казковий край» (1951), «Алмаз» (1953), «Зелена чаша» (1960), «Білий цвіт» (1963); збірник, збірка оповідань і повістей «Степовий цвіт» (1956), «Катюша» (1960), «Сліпа любов» (1968); повістей «Стоїть явір над водою» (1959), «Дорога додому» (1966), трилогії «Земля журавлиних ключів»: «Журавлинка» (1971), «Заповіт» (1972), «Залізний кут» (1973); романів «Біля Дунаю» (1954—55), «Балканська весна» (1954—60). Публіцистичні нариси зібрав у книжка «З плину життя» (1974). В оповіданні «Марія» (зб. «Таємниця рожевого потоку», 1964) висвітлюються взаємини 29-річного Шевченка з княжною В. Рєпніною. Хронологічні межі оповідання умовно розширено. Чабанівський Михайло вдається до «концентрації» біографії та мотивів творчості Шевченка. Образ молодого Тараса вимальовується за мотивами Шевченкових поезій різних літ життя — «Перебендя», «І мертвим, і живим», «Буває, в неволі іноді згадаю» — та за реальними фактами біографії. Чабанівський Михайло акцентує увагу на темі соціальний нерівності, викривальному пафосі поезій Шевченка в оповіданні «У Києві на Подолі» (згадана зб.), названому за рядком поеми «Чернець». Ідеться про кількаденне мешкання Шевченка в серп. 1859 в хаті на Пріорці. В образі Катерини (однойменне оповідання) виведено виховательку дитячих ясел, яка взяла під опіку двох дітей із притулку. Проти бездумного споживацького ставлення до природи виступає герой роману «Тече вода в синє море» (1961), назва якого — за першим рядком вірша Шевченка «Думка». Епіграф до роману взято з поезії «Ісаія. Глава 35»: «...і потечуть / Веселі ріки, а озера / Кругом гаями поростуть, / Веселим птаством оживуть». Нотатки Чабанівський Михайло зроблені під час подорожі по шевченківський місцях України, лягли в основу нарису «Шляхами великої долі» (К., 1961). Автор став очевидцем усенародної шани Шевченка. Повість «Заповіт» (1972) містить алюзії на поему Шевченка «Гайдамаки». Те.: Зустріч у дорозі ИТ.Г. Шевченко в художній літературі: [Зб.]. К„ 1964; Твори: В 2 т. К„ 1980.