ГЕРАСИМЕНКО Юрій Георгійович (20.10.1927, Харків — 17.01.1985, там само) — український письменник і перекладач. Закінчив філологічний факультет Харків, ун-ту (1951). Автор поетичних збірник, збірка «Подих бурі» (1961), «Лірика» (1967), «Березень» (1978) та ін.; збірник, збірка фантастичних повістей та оповідань «Коли вмирає Безсмертний», 1964, «Кожен побачить сонце», 1965; документальний повісті «Ой, видно село» (1981). Значне місце в поетичній творчості Герасименко Юрій посідала шевченківський тематика. Шевченко у віршах Герасименко Юрій постає як втілення народного ідеалу, невмирущості український нації, а його образ є своєрідним моральним камертоном у трактуванні злободенних аспектів сучасності. Сюжетною основою низки віршів Герасименко Юрій про Шевченка були певні епізоди чи драм, моменти життя поета («Тарасова школа», «Урочиста тиша світлих класів», «Все попереду», «Сон», «Два побратими», «Тарасова зоря» та ін.). Те.: Тарасова зоря: Поезії про том Г. Шевченка. К., 1962.