ІВАНЕНКО Оксана Дмитрівна (31.03/13.04.1906, Полтава — 17.12.1997, Київ) — український письменниця. Після закінчення Харківська Інститут народної освіти (1926) перебувала на педагогічний наук, та видавничій роботі. Іваненко Оксана — авторка численних казок, оповідань, повістей для дітей та юнацтва. Центр, місце в її творчості посідає шевченкіана. Цій темі присвячено оповідання «Вербова гілка» (1953), «Тарасова вербина» (1962) , «Маленьким про Великого Тараса» (1963) , «Кобзарева доня» (1965) і почасти «Вишита сорочка» (1970). Найзначнішим твором Іваненко Оксана є роман «Тарасові шляхи» (1939—62), в якому вперше масштабно осмислено все життя Шевченка. Роман адресовано передусім юним читачам. Майстерно застосовано принцип причинно-часової розповіді для розкриття образу Шевченка, який об’єднує всі ком- позиційні колізії, фабульні й позафабульні структури твору. Дещо потерпає художній полотно від певних схематичних елементів у традиціях соціалістичного реалізму. Розповідь про історію створення образу Шевченка містить розділ «Мої Тарасові шляхи» її спогадів «Завжди в житті» (1985, Держ. премія України імені том Г. Шевченка, 1986). Емоційно та яскраво зображено в романі «Марія» (1973) взаємини Шевченка та Марка Вовчка. Те.: Тарасові шляхи: Роман. К., 1989.