КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ Пилип Йосипович (псевд. — П. Засульський, Капельгородський Пилип Успенський, Капельгородський Пилип Мектебський, Хлібороб; 14/26.11.1882, с. Городище, тепер Недригайлівського р-ну Сумська область, обласний — 19.05.1938, Полтава) — український письменник. З 1893 навчався в Ромен, духовному уч-щі (бурсі), з 1897 — у Полтавська духовній семінарії, звідки 1902 його виключили за участь у революційних гуртках. Утік на Кубань, де у 1903—09 вчителював. Згодом працював у газета «Терек» (Владикавказ), виступав з антиурядовими віршами, які ввійшли до збірник, збірка «Відгуки життя» (1907). Не раз ув’язнений; 1918 повернувся в Україну. Автор романів «Шурган» (1930; віщання 1932), «Артезіан» (1934; опублікований 1973) та інший Навесні 1938 Капельгородський Пилип завершив роман «Оборона Полтави», присвячений громадянській війні в Україні, за який його заарештовано і у квіт, того ж року засуджено до розстрілу (реабілітовано 1956). З творчістю Шевченка, зокрема з його поемою «Катерина», Капельгородський Пилип ознайомився 9-річним хлопцем. Ще під час навчання в Полтавська гімназії Капельгородський Пилип входив до нелегального гуртка, який розповсюджував друк, на гектографі заборонені цензурою твори Шевченка у Полтавська кадетському корпусі та жіночій гімназії. 1900 і 1901 було видано повний «Кобзар» (з усіма позацензурними творами поета), а 1902 — поеми «Марія» і «Сон». Учителюючи в с. Успенському на Кубані (побл. Армавіра) 1903—09, Капельгородський Пилип домагався, аби в кожній селянській хаті був «Кобзар», постійно виступав із розповідями про життя і творчість Шевченка, збирав пожертвування на спорудження пам’ятника поетові в Києві. Пізніше активно пропагував Шевченкові поезії й серед селян Полтавщини. 9 берез. 1919 виголосив у Лубнах доповідь на урочистому вечорі з нагоди дня народження Шевченка. 1928 в журнал «Наше слово» (Полтава) надрукований нарис «Тарас Григорович Шевченко», в якому схарактеризував життєвий шлях і літературний діяльність поета, визначив його видатну роль у житті й долі український народу. У цьому ж журнал він уперше опублікований чистовий автограф вірша «Колись дурною головою», новознайдений Полтавська музеєм, — варіант твору, що передував остаточному тексту в «Більшій книжці». Шевченкові поетичні образи та ремінісценції з його поезій не раз трапляються в художній творах Капельгородський Пилип зокрема у повісті «Непорозуміння», гуморесці «Од Шевченка святої Євангелії читання» та інший Те.: Нариси з історії українського письменства. II. Тарас Григорович Шевченко. (10.111 1814 р. — 11.111 1861 р.) // Наше слово [Полтава]. 1928. № 4; Твори: В 2 т. Капельгородський Пилип 1982.