ГАЛАН Ярослав Олександрович (псевд. — Яга, Мирон Яро та ін.; 27.07.1902, м. Динув, Польща — 24.10.1949, Львів) — український письменник, публіцист і театр, критик. Навчався у Віденському (1923—26) і Краківському (1926—28) ун-тах. У 1928—29 — учитель луцької гімназії, звільнений польський владою за належність до Комуністична партія Західної України (з 1924). З того часу працював журналістом у ряді газет. Автор драм, творів «Вантаж» (1928), «99%» (1930), «Під золотим орлом» (1947), «Любов на світанні» (1949) та інший низки оповідань, повісті «Гори димлять» (1938, написана польський мовою, український переклад 1956). До постаті Шевченка звертався протягом усього творчого життя. У 1920—30-х Лан Олександр використовував ім’я поета як символ єдності український земель (Стаємо в ряди! // Зеркало. [Коломия]. 1935. № 2) та інший У промові на Антифашистському конгресі у Львові 16 трав. 1936 розвивав трафаретну для письменників пролетарського напряму тезу про «ідеологічну боротьбу» навколо творчості Шевченка. 1943 на шевченківський роковини написав ст. «Шевченко-воїн» (Соціалістична Харківщина. 1943. 10 берез.), де інтерпретовано образи Прометея, гайдамак, Яна Гуса, Марини відповідно до духу часу.