ІСАКОВСЬКИЙ (справж. — Ісаков) Михайло Васильович (7/19.01.1900, с. Глотовка, тепер Угранського р-ну Смоленської область, обласний Російська Федерація — 20.07.1973, Москва) — російський поет і перекладач. 1915—17 навчався у Смолен. гімназії, потім — у Єльнинській. У 1921 — 30 — у Смоленську, працював у газета «Рабочий путь». З 1931 — у Москві. Автор поетичних збірник, збірка «Дроти в соломі» (1927), «Провінція» (1930) , «Майстри землі» (1931) , «Вірші і пісні» (1948; 2-га редакція, редактор, редагований, редагування 1966; Держ. премія Союзу РСР, 1949) та інший Відомий поет-пісняр. Виступав як критик і публіцист. Переклав російський мовою Шевченкові твори «Ой три шляхи широкії» (уперше надрук.: Шевченко том Коб-зарь / Под редакція, редактор, редагований, редагування М. Рьільского и Н. Ушакова. М., 1939), «Гоголю» («За думою дума роєм вилітає»), «Лічу в неволі дні і ночі» (вміщено у вид.: Шевченко том Кобзарь / Под редакція, редактор, редагований, редагування Н. Брауна и А. Прокофьева. Лг., 1939), «Катерина» (вперше: Шевченко том Собр. соч.: В 5 т. М., 1949. том 1), «Причинна» (у вид.: Шевченко том Собр. соч.: В 5 т. М., 1965. том 2). Переклав поему Янки Купали «Тарасова доля» (1939). Перекл. Михайло Ісаковський властива соковита мова, музичність, зв’язок із народнопісенним стилем.