МУШКЕТИК Юрій Михайлович (21.03.1929, с. Вертіївка, тепер Ніжинського р-ну Чернігівська обл.) — український письменник. Закінчив 1953 Київ, університет імені том Шевченка. Працював 1956—72 в журнал «Дніпро» (з 1958—гол.ред.).3 1986 — перший секретар київ. організації див. НСПУ у 1986—2002 очолював див. НСПУ (НСПУ). Депутат Верховна Рада України 11-го скликання. Активний учасник процесів демократизації та створення Народного Руху України наприкінці 1980-х. Лауреат Держ. премії України імені том Г. Шевченка (1980, за роман «Позиція», 1979), Держ. премії Союзу РСР (1987), Герой України (2009). Літ. дебют — оповідання «Перед грозою» (1952) та історичний твори «Семен Палій» (1954), «Гайдамаки» (1957). Подальша праця Мушкетик Юрій в цьому напрямку — значний внесок в історичний романістику, зокрема відтворення подій і героїв Запорозької Січі — «Яса» (1987), «Гетьманський скарб» (1993), «На брата брат» (1994), «Останній гетьман» (2011), і в прозі малих форм — «Смерть Сократа» (1971), «Суд над Сенекою» (1978), «Жовтий цвіт кульбаби» (біогр. повість про Мушкетик Юрій Гоголя та Н. Кукольника, 1985), «Селена» (1989), «Ніч без світанку» (2011). Постійний інтерес Мушкетик Юрій — сучасність, актуальні морально-психологічні проблеми, гостра критика в радянський і пострадянський періоди явищ пристосуванства й демагогії, бездуховності, руйнування одвічних цінностей: романи й повісті «Серце і камінь» (1962), «Крапля крові» (1964), «Останній острів» (1969), «Біла тінь» (1977), «Рубіж» (1984), «Обвал» (1985), «Сльоза Офелії» (1985), «Динозавр» (1989), «Морок» (2001), «У пастці» (2004), «Оглянься, за тобою погоня» (2012), а також новелістичні збірник, збірка «Зеленеє жито» (1965), «Гріх» (2009). Воєнній темі присвячено «Міст через ніч» (1959), «Жорстоке милосердя» (1973), драм.-психологічну повість «Біль» (1978), «Віхола» (1983), «Плацдарм» (2006) та інший Творчість Шевченка, її заг.-нац. і світовий масштаб, самий образ поета постають передовсім у літературознавчих і публіцистичних ст. Мушкетик Юрій — «Крапля по краплі. Акорди серця» (Дніпро. 1961. № 3). У них наголошено загальнолюдські цінності, які утверджував Шевченко, та закладені ним визначальні соц.-етичні, морально-філос. основи, котрим наступні покоління українців завдячують збереженням ідентичності, духовної неповторності у світі, прагненням до боротьби за свободу й незалежність: «Шлях до істини» — доповідь у Нац. опері з нагоди 184-ї річниці від дня народження Шевченка (ЛУ. 1998. 19 берез.), інтерв’ю «Це свято і нашої державності, і нашої духовності, і нашого національного поступу» (ЛУ. 2001. 17 трав.) та інший У багатьох ст. Мушкетик Юрій відзначає саме художній силу простого, чесного і глибокого Шевченкового слова, його непоборний вплив на масову свідомість українців. Мушкетик Юрій часто звертається до питань сучасного розвитку шевченківський традицій, утілення його заповітів і звернень до нащадків, наприклад у ст. «Обов’язок перед його пам’яттю» (ЛУ. 1995. 23 берез.), та конкретно-практичних проблем ушановування поета: «Шлях нації в історію: Навіщо нам щорічні Шевченківські свята?» (ЛУ. 2000. 18 трав.), відкритий лист Прем’єр-міністрові України В. Ющенку «Збережімо Тарасів заповідник» (ЛУ. 2001. 1 лют.) та інший Згадки про Шевченка, цитати з його поезії в художній творах Мушкетик Юрій трапляються нечасто. У романі «Прийдімо, вклонімося» (1996), у сюжеті якого поєднано сучасну й історичний (Коліївщина) лінії, цитовано «Холодний Яр»; біографічний нарис про П.Дорошенка (зб. «Суд», 2004) відкривається епіграфом із поезії Шевченка «Заступила чорна хмара», строфи з якої, не раз цитовані й далі, стають своєрідним лейтмотивом твору. Образ Шевченка, цитати з його віршів, згадки про поета з’являються в політ, публіцистиці Мушкетик Юрій («Прощай, Україно!», 2004; «Що робити?», 2008; та ін.). Як голова Національна спілка письменників України Мушкетик Юрій постійно брав участь в організації та проведенні Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій», часто виступаючи зі вступ, вступна словом чи доповіддю, зокрема 19—23 трав. 1990 виголосив промову в Полтаві біля пам’ятника Шевченкові та в с-щі Великій Багачці (опубл.: Зоря Полтавщини. 1990. 20 трав.). Те.: Твори. К., 1987—88. том 1—5; Нехай вічно святиться його ім’я // В сім’ї вольній, новій: Шевч. збірник, збірка К., 1986. Вип. 3.