ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Леонід Соломонович (справж. — Гуревич Ілля Шльомович; 4/17.05.1908, м. Костянтиноград, тепер Красноград Харків, область, обласний — 9.12.1973, Київ) — український письменник і перекладач. Вчився в гімназії та трудовій школі. Працював секретарем редакція, редактор, редагований, редагування газета «Червона Лубенщина» та журнал «Червоні квіти», у вид-вах, на кіностудії. Належав до літературний організацій «Плуг», «Молодняк», ВУСПП. Після Другої світової війни працював у вид-ві «Радянський письменник», у редакція, редактор, редагований, редагування журнал «Вітчизна». Автор поетичних збірник, збірка «Лірика. 1927— 1934» (1935), «Нова лірика. 1934—1937» (1937), «Бар-Л. Первомайський вінковий світ» (1940), «Уроки поезії» (1968), «Древо пізнання» (1971), «Вчора і завтра» (1974) та ін.; прозових книжка — «Невигадане життя» (1958), «Материн солодкий хліб» (1960), «Замість віршів про кохання» (1962) та інший роману у віршах «Молодість брата» (1947), роману «Дикий мед» (1963), численних переклад світової класики та низки творів для дітей. Шевч. ремінісценції-цитації з’явилися ще в довоєнних поезіях п„ як-от у віршованій «Промові на VIII з’їзді ЛКСМУ» (1931), розділ «Культура Дніпрельстану»: «Де ваші пророки, / апологети, / щоб звести на ноги вас / міцною рукою? / Доле, де ти? / Доле, де ти? / — Нема ніякої...» Свого роду ліричним камертоном такі вкраплення шевченківський рядків стають у фронтовій ліриці, як у вірші «В роз’їзд» (1942), присвяченому С. Голованівському: «Нас кличе знов нічна пітьма / і грізний світ нового бою. / Ми просто йшли, у нас нема / зерна неправди за собою» (зб. «Хай лишається вогонь», 1983). Шевченкові присвятив вірші «Пісня про Тарасову гору» (1938), «Вишнева моя Україна» (1944), «Вітер» (1948) та інший Переклав поезії азербайджанський поета Р. Рзи «Тарасові» (1939), польський поета В. Слободніка «Шевченко» (1961). Ст. Первомайський Леонід «Велике народне свято» (Комуніст. 1935. 27 берез.) присвячено відкриттю пам’ятника Шевченкові в Харкові. До 125-літнього ювілею від дня народження Шевченка видано за редакція, редактор, редагований, редагування Первомайський Леонід В. Сосюри та А. Малишка «Вінок: Літ. альманах Тарасу Шевченку — письменники народів СРСР» (1939). В останні роки життя Первомайський Леонід підготував ювілейний том поезій Ш. Петефі у своїх переклад український мовою (.Петефі Ш. Поезії. К., 1972). У передмова до цього віщання окремий розділ присвятив порівняльній характеристиці Петефі і Шевченка. Як свідчать його листи до А. Гідаша, острів Борщаговського, цей розділ автор вважав таким, що має «самостійне значення» (Первомайський Л. Вибрані листи. 1970—1973. К., 2008. С. 283). Літературознавчі судження про Шевченка є й у ст. «Мова і майстерність» (1955). В епістолярії Первомайський Леонід шевченківський тема простежується як імпліцитно наявна: згадки про факти біографії і творчості Шевченка, принагідні посилання на його авторитет тощо. Те.: Твори: В 7 т. К., 1985—86. Елеонора Соловей