ШАПОВАЛ Іван Павлович (26.09.1909, с. Пав-лівщина, тепер Драбівського р-ну Черкас, область, обласний — 31.07.2000, Київ) — український скульптор. Закінчив Одеська художній інститут (1934; нині Одеська художній уч-ще; викладачі Ж. Діндо, Г. Теннер), Київський художній інститут (1924—1992), тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (з 2000) (нині НАОМА; 1941; викладачі М. Гельман, Л. Шервуд). У 1944—80 викладав у Київський художній інститут (1924—1992), тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (з 2000) (з 1960 — доцент). Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Автор портретів М. Стражеска, П. Тичини, І. їжакевича, М. Грушевсь-кого, М. Максимовича, пам’ятників В. Чубареві, Д. Невірівському та інший Ще студентом на замовлення Міністерства культури Української РСР виконав композицію «Т. Шевченко і М. Щепкін» (гіпс, 1939; Нац. заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»). Емоційною виразністю відзначається створений Шаповал Іван скульптурний портрет поета (дерево, 1963—64; Кіровоградська краєзнавчий музей). Робота експонувалася на художній виставці, присвяченій 150-літньому ювілею від дня народження Шевченка (Київ, Москва). Те.: Ювілейна художня виставка, присвячена 150-літтю від дня народження том Шевченка: Каталог. К., 1964. Зоя Малахова