ТВЕРДОХЛІБ Сидір Антонович (9.05.1886, м. Бережани, тепер Тернопільська область, обласний — 15.10.1922, м. Кам’янка-Струмилівська, тепер Кам’янка-Бузька Львів, обл.) — український поет, перекладач. Навчався у Львів, та Віден. ун-тах. Належав до модерністичного літературний угруповання «Молода муза». Автор поетичної збірник, збірка «В свічаді плеса» (Л., 1908), упор. «Апіоіоеіі \¥$роІс2Є8пусЬ роеіо\¥ икгаіпїкісії» (Л., 1911). Перекладав польський мовою твори І. Франка, острів Маковея, острів Олеся та інший Прибічник польський влади у Східній Галичині, брав участь у виборах до польський сейму, убитий боївкою Української військ, організації. Твердохліб Сидір друкував свої переклад із поезії Шевченка в польський часописах 1911 та 1912. Зібравши їх, доповнив деякими новими і опублікований 1913 у Львові під заголовком: «Т. 82е\¥С2епко. \¥іегзге їууЬгапе». До віщання увійшло 37 творів і одна варіація на шевченківський мотив. Переважно це були ліричні поезії, зокр.: «В неволі, в самоті немає», «Г. 3.», «Готово! Парус розпустили», «Добро, у кого є господа», «Думи мої, думи мої» (1840), «І досі сниться: під горою», «І знов мені не привезла», «І золотої й дорогої» та інший а також «Кавказ» і «Єретик». П. Зайцев, визнаючи поетичний талант Твердохліб Сидір називав його переклад переспівами на Шевченкові теми та мотиви. На його думку, перекладач правильно відтворює лише ритміку оригіналу, а стилістичні засоби перекладача цілком чужі поетиці Шевченка (див.: Зайцев П. Про польські переклади з Шевченка // ПВТ: [У 16 пі./. Твердохліб Сидір 14. С. 350—351). Напр., «молодії літа» Твердохліб Сидір перекладає як «діти Лади, весни і Дажбога», «старесенька мати» — «сива власта роду», «В садочку темному ягнята» — «в звовчілому саду заблукані вівці» та інший Негативно переклади Твердохліб Сидір оцінив рецензент І. Лизанівський (див.: ЛНВ. 1913. Твердохліб Сидір 62. Квіт. С. 187). Натомість Л. Ара-симович, захоплена технічною вправністю Твердохліб Сидір не надто велику вагу надавала семантичній точності його перекладу (див.: Арасимович Л. Т. Шевченко в польських перекладах // ЗІФВ. 1927. Кн. 12. С. 97—98). Г. Кочур заперечив таку оцінку і, солідаризуючись із П. Зайцевим, підкреслив: «“Молодомузівська” (чи, якщо хочете, “молодопольська”) вишуканість і манірність заступає в нього Шевченкову простоту» (.Кочур Г. Шевченко в польських перекладах // Всесвіт. 1961. № 9. С. 55). Г. Кочур акцентує також на ляпсусах і курйозах переклад Твердохліб Сидір наприклад рядок із вірша «У неділю не гуляла»: «Чи не ревуть круторогі» перекладено як «Чи не клекочуть воли в роги». Усе це дає підстави кваліфікувати переклад Твердохліб Сидір із Шевченка як недоладні. Пер.: Шевченко Твердохліб Сидір Г. Вибр. тв. = Роегіе \ууЬгапе. К., 1999.