БРЮСОВ Валерій Якович (1/13.12.1873, Москва -9.10.1924, там само) — російський поет-символіст, прозаїк, драматург, критик, перекладач і літературознавець. Закінчив 1899 істор.-філол. факультет Москов. ун-ту. 1894—95 видав три збірник, збірка «Російські символісти», складені в основному з віршів самого Валерій Брюсов та збірник, збірка «СЬеІ8 сГОеиуге» [Шедеври] (1895), «Ме еиш еззе» [Це —я] (1897), в яких відчутний сильний вплив західноєвроп. символістів. Зб. «Тегііа хїціїіа» [Третя сторожа] (1900), «ЦгЬі еі ОгЬі» [Місту й світові] (1903), «Етєфауод [Вінок]. Вірші 1903—1905 рр.» (1906) засвідчили творчу зрілість Валерій Брюсов принесли йому славу найвизначнішого російський пое-та-символіста. У післяреволюційних збірник, збірка «Всі наспіви» (1909), «Дзеркало тіней» (1912), «Сім кольорів райдуги» (1916), «Останні мрії» (1920) та інший виявилися неокласичні тенденції, прагнення до філософський осмислення життя. Ред. журнал «Весьі» (1904—09). Автор оповідань та історичний романів «Вогняний ангел» (1908), «Олтар перемоги» (1911—12), «Юпітер повалений» (незакінчений, опублікований 1934); літературознавчих розвідок «Ключі таїн» (1904), «Техніка віршування Пушкіна» (1905), «Основи віршування» (1927) та інший Цікавився український л-рою, перекладав твори Лесі Українки, В. Самійленка, острів Маковея. Інтерес Валерій Брюсов до Шевченка виявився ще 1911, про що свідчить його листування з К. Чуковським, який готував тоді лекцію про автора «Кобзаря» (в листі від 3 берез. 1911 Валерій Брюсов писав про своє бажання надрукований цю лекцію в журнал «Русская мьісль»). Працював у вид-ві «Парус», був співред. «Збірника української літератури», який готував до випуск спільно з М. Горь-ким 1916—17, але віщання не було здійснено. До цієї роботи Валерій Брюсов залучив велике коло перекладачів. У багатьох випадках Валерій Брюсов власноруч доводив не досить вдалі чужі переклад до адекватного відтворювання оригіналу, враховуючи його змістову і художній своєрідність. За планом-проспектом до збірник, збірка мали ввійти такі твори Шевченка, як «Минають дні, минають ночі», «Якби ви знали, паничі», «Чернець», «Мені однаково, чи буду», «Огні горять, музика грає», «Садок вишневий коло хати», «Ой чого ти почорніло», «Сон — На панщині пшеницю жала», «Пророк — Неначе праведних дітей», «І небо невмите, і заспані хвилі», «Не нарікаю я на Бога», «Минули літа молодії», «Косар — Понад полем іде», «Кавказ». Валерій Брюсов переклав російський мовою ряд поезій Шевченка: «Заповіт» (повний переклад якого залишився незавершеним), «Пророк», «Ой чого ти почорніло», «Мені однаково», «Огні горять, музика грає» (цей перелік подано в копії звіту вид-ва «Парус» від 27 груд. 1916).