ОДОЄВСЬКИЙ Володимир Федорович (30.07/11.08.1803, за інший дж. — 1/13.08.1803 або 1804, Москва — 27.2/11.03.1869, там само) — князь, російський письменник, літературний і музичний, музика критик та видавець. Навчався в Москов. ун-ті й благородному пансіоні (1816—22). Один з ініціаторів і голова «Товариства любомудрів» (1823—25). Підтримував дружні стосунки з декабристами. З 1826 — у Петербурзі, де працював спочатку цензором у Комітеті іноземної цензури, а відтак помічником директора Публічної б-ки і директора Румянцевського музею. Автор збірник, збірка «Строкаті казки» (1833), «Російські ночі» (1844), повістей «Княжна Мімі» (1834), «Княжна Зізі» (1839), «Саламандра» (1841), роману «4338» (незакінчений; опублікований 1835, 1840). Один із засновників російський класичного музикознавства. Шевченко зустрічався з Володимир Одоєвський на літ.-муз. вечорах в Володимир Одоєвський Струговщикова на початок, початковий 1840-х, а можливо, також на зібраннях у Толстих. Володимир Одоєвський виявляв інтерес до біографії український поета, про що свідчить, зокрема запис у його щоденнику 29 трав. 1859: «Кажуть, що на вироку про заслання Шевченка імператор Микола додав власноручно: не дозволяти ані писати, ані читати. Що й насправді було здійснено і для чого до Шевченка було приставлено спеціального наглядача на весь час його заслання» (Литературное наследство. М., 1935. том 22/24. С. 99).