ЛЕКСИКОН В. Лексикон В був додатковим до усіх інших і цілковито складався з наукових та технічних термінів. Вони були дуже схожі на ті наукові терміни які використовуються сьогодні, і були побудовані на тих самих коренях, але із тою звичайною турботою надання їм дуже обмежених і суворих визначень та очищення їх від небажаних значень. Вони наслідують ті самі граматичні правила як і усі ті слова з інших двох лексиконів. Дуже небагато слів з Лексикону В мають яку-небудь вживаність у щоденному спілкуванні чи у політичних промовах. Будь-який науковий чи технічний працівник може віднайти усі ті слова які він потребує у даному переліку присвяченому його власній спеціальності, але він дуже зрідка має більш ніж просте поверхневе знання тих слів які зустрічаються у інших переліках. Лише дуже мала кількість слів була загальною для усіх переліків, і при цьому жоден лексикон не виражав дану функцію Науки як природу розуму,або ж спосіб мислення, безвідносно до її специфічних гілок. При цьому там не було,насправді, жодного слова для "Наука", будь-яке значення яке могло можливо означати її вже у достатній мірі покривалося за допомогою слова ІНГСОЦ.
З даного вищезгаданого опису можна буде побачити, що у Новосуржі дане вираження неортодоксальних переконань, більше за дуже низький рівень, було майже цілком неможливе. Звісно, було можливим вимовити єресі дуже сирого та приблизного роду, певний різновид блюзнірства. Могло б бути можливим, наприклад, сказати СТАРШИЙ БРАТ ЦЕ НЕДОБРЕ. Але це речення, яке для ортодоксального вуха повідомляє лише самоочевидне безглуздя, не в змозі бути доведеним за допомогою обґрунтованих аргументів, тому що дані необхідні слова не були наявними та доступними. Ідеї ворожі та шкідливі щодо Інгсоцу могли бути виношені лише у тьмяних безсловесних формах, і могли бути йменовані лише у дуже загальних термінах які були змішані та загрузлі у загальній масі і викривали цілі групи єресей без жодного надання їм точного визначення при цьому. Хтось міг би,фактично, використати Новосурж для неортодоксальних цілей лише за допомогою незаконного перекладу деяких слів назад на Старосурж. Наприклад, УСІ ЧОЛОВІКИ Є РІВНИМИ було можливим реченням на Новосуржі, але лише у тому самому сенсі у якому УСІ ЧОЛОВІКИ Є РУДОВОЛОСИМИ є можливим реченням на Старосуржі. Воно не містило граматичних помилок, але воно виражало очевидну неправду – тобто що усі чоловіки є однакового розміру, ваги або сили. Дане поняття політичної рівності вже більше не існувало, і дане похідне значення було відповідно вичищено вщент зі слова РІВНИЙ. У 1984, коли Старосурж все ще був звичайним засобом для спілкування, теоретично існувала небезпека, що при використанні слів із Новосуржу хтось зможе пригадати їх оригінальні значення. На практиці ж це було не складно для будь-якої особи добре обізнаної на ДВОЄДУМСТВІ ухилитися від вчинення цього, але через усього двійко поколінь навіть ця можливість такого роду відхилення зможе бути усуненою. Особа, що зростає на Новосуржі як на єдиній своїй мові зможе більше не знати, що РІВНИЙ мало колись дане похідне значення "політичної рівності", або що ВІЛЬНИЙ мало колись значення "розумово вільний", хіба що наприклад, особа яка ніколи навіть не чула про шахи зможе бути свідомою даних похідних значень які приписуються словам КОРОЛЕВА і БАШТА. При цьому може бути багато злочинів та помилок які можуть бути поза його можливістю до вчинення, просто тому що вони були безіменні та внаслідок цього навіть неуявні. І як це було передбачено, що з даним плином часу ця характерна риса Новосуржу зможе стати все більш і більш різко вираженою – його кількість слів ставатиме все меншою і меншою, їх значення все більше і більше суворо обмеженими, і даний шанс вкладання їх до невідповідного вжитку завжди буде зменшуватися.
Коли Старосурж буде раз і назавжди витіснено, цю останню ланку пов'язану з минулим може бути розірвано. Історія вже була переписаною, але уривки з даної літератури минулого вижили тут і там, недосконало цензуровані, і допоки хтось зберігає якісь знання про Старосурж їх було можливо прочитати. У майбутньому такі уривки, навіть якщо їм якось пощастить вижити, можуть бути незрозумілими та неперекладними. Було неможливо перекласти будь-який уривок зі Старосуржу на Новосурж якщо тільки він не посилався на якісь технічні процеси або ж якісь дуже прості щоденні дії, або вже мав схильність (ДОБРЕПОМІРКОВАНИЙ може набути мовного звороту у Новосуржі) до ортодоксальності. На практиці ж це означає, що жодна книга написана до приблизно 1960 року не в змозі бути перекладеною взагалі. Дореволюційна література може бути лише предметом ідеологічного тлумачення – а саме, заміною і розуміння, і власне мови в однаковій мірі. Візьмемо як приклад добре відомий уривок з Декларації Незалежності :
МИ ВВАЖАЄМО ДАНІ ІСТИНИ САМОДОВЕДЕНИМИ,
ЩО УСІ ЛЮДИ СТВОРЕНІ РІВНИМИ, ЩО ВОНИ
ОБДАРОВАНІ СВОЇМ ТВОРЦЕМ БЕЗПЕРЕЧНИМИ
НЕВІД'ЄМНИМИ ПРАВАМИ, СЕРЕД ЯКИХ Є ПРАВО НА ЖИТТЯ,
ВОЛЮ, І ПРАГНЕННЯ ЩАСТЯ.
ЩОБ ГАРАНТУВАТИ ДАНІ ПРАВА, СЕРЕД ЛЮДЕЙ ЗАПРОВАДЖЕНІ УРЯДИ, ЩО ОТРИМУЮТЬ СВОЮ ВЛАДУ З ДОЗВОЛУ ТИХ КИМ ВОНИ КЕРУЮТЬ. ЯКЩО Ж БУДЬ-ЯКА ФОРМА УРЯДУ СТАЄ РУЙНІВНОЮ У СВОЇХ ЦІЛЯХ, ТО НАРОД МАЄ ПРАВО ЗАМІНІТИ АБО Ж ЗНИЩИТИ ЙОГО, І ЗАПРОВАДИТИ НОВИЙ УРЯД...
Було б зовсім неможливо перекласти це на Новосурж зберігши незмінним при цьому оригінальний дух даного твору. Найімовірніше що хтось міг би зробити з цим так це повністю поглинути увесь цей уривок у даному єдиному слові ЗЛОЧИДУМ. Повний переклад може бути лише ідеологічним перекладом, у відповідності з яким слова Джефферсона можуть бути змінені на панегірик абсолютному уряду.
Переважна більшість літератури минулого була, насправді, перетворена у вищевказаний спосіб. Міркування престижу зробили бажаним збереження пам'яті про певні історичні постаті, допоки водночас їх досягнення припасовувалися в один ряд з даною філософією Інгсоцу. Різноманітні письменники такі як Шекспір, Мільтон, Свіфт, Байрон, Дікенс, і деякі інші були внаслідок цього у процесі перекладу: коли ж дане завдання було завершено, їх оригінальні твори, з усією тією рештою літератури минулого яка вижила, можна було знищити. Дані переклади були тривалою і дуже складною справою, і не очікувалося що вони зможуть бути завершені раніше першого або другого десятиліття двадцять першого століття. При цьому також була значна кількість виключно практичної літератури – незамінних технічних посібників, і тому подібного – які повинні були бути оброблені таким же самим чином. Це відбувалося переважно у відповідності до визначеного часу для даного попереднього перекладу, який забезпечить вищевказане остаточне і цілковите запровадження Новосуржу прив'язаним до такої пізньої дати як 2050.