теліпатися — тут: трястися від страху
темат — тема
терен — ґрунт
тестаментарно — за заповітом
тесть — батько дружини
тета — тітка
тикати (про годинник) — те ж, що цокати
тикати (гроші) — брати, торкатися, чіпати
тиранізувати — тероризувати
тішитись — тут: готуватись
тороки — китички, бахрома
трактована (чулася не відповідно трактованою) — невпевнена, збентежена
тривка (держава) — міцна
треба — церк. обряд (хрестини, вінчання, похорон), який здійснює священик на замовлення віруючих
троща — очерет; гілля; тростина
трудовик — працьовитий, трудящий
трудовниці — трудівниці
трунок — напій (алкогольний)
тузинами — від тузінь — дюжина, дванадцять штук
У
(не) узглядняючи — не дивлячись
удвійку — вдвох
уймати, уймити — брати, взяти, відняти
улискуючуся (скатертина) — блискуча
умбра — абажур
умислове життя — розумова праця; на противагу фізичній, ремеслу майстра
умова — тут: розумова
упімнути — нагадати, згадати
урядничий — той, що стосується урядника — чиновника, посадової особи
уступатися — заступатися, боронити
Ф
фаетон — легкий чотириколісний екіпаж із відкидним верхом
фалди — складки (тканини, сукні)
фалдиста (сукня) — у складки
фальдована (сукня) — у складки, фальди (фалди)
фамілійний — родинний, сімейний
фанатист — фанатик, пристрасно відданий певній справі, ідеї
"фанти", гра у "фанти" — гра, в якій учасники виконують жартівливі завдання, що випали за жеребом власникові предмета
фарисей — перен. лицемір, ханжа
фахові студії — професійне навчання
фельдштехер — з нім. польовий бінокль
ферії — канікули
ферментації — з нім. бродіння
ферменти — тут: думки, ідеї
фікус — бот. поширене у тропіках і субтропіках вічнозелене декоративне дерево або кущ
філософка — тут: жін. до філософ, філософиня
філософувати — філософствувати
фільварок — маєток, помістя
філяри — колони, стовпи
фіра — підвода
фірман — їздовий, візник
фіртка — хвіртка
фірчина — мала фіра, возик
флакон — тут: ваза
флаконик — тут: вазочка
форсувати — прискорювати, посилювати щось
форсуватися — швидко рухатися
фортепіян — фортепіано
фотель — м’яке крісло
фреквентована (не дуже фреквентована дорога) — неякісна, не добре зроблена
фронтові (двері) — передні
футрина — віконна рама
футро — хутряний виріб, шуба
X
характеристичний — характерний
хиба — недолік, вада, ґандж
хіснуватися — користуватися, мати користь
хлібодавець — годувальник
хлястуни — удари нагайкою
хоровитий — нездоровий
хосен (хісна) — користь
на хрипку — тут: від кашлю, хрипів
хутко — швидко
Ц
цвікер — з нім. пенсне
цвітень — місяць квітень
цвіти — квіти
цеголка — цеглинка
цера — шкіра
цигарничка — портсигар, папіросниця
цофатися — відступати назад
Ч
час — тут: рано
часопис — газета, періодичне видання
чвірка — четвірка (коней)
чей же — чи не
челядь — слуги, прислуга; домочадці
чин — справа, діло, вчинок
числити — розраховувати
чистилище — місце для очищення грішників
чіпочок — чепчик
чічероне — заст. екскурсовод у країнах Західної Європи, переважно в Італії
чудак — дивак
чужинний — незнаний, екзотичний
чура — джура — зброєносець
Ш
шалик — шарф
шампан — шампанське вино
шарпати — рвати, розривати, смикати
шваґер — чоловік сестри
швиндання — швендяння, бродіння
шеляг — старовинна дрібна монета
шити панчохи, шапочки — тут: в’язати, плести
шкло — тут: бінокль
шклянка — склянка
шляхотніший — благородніший
шпильковий — тут: хвойний
шпихлір — комора для зерна і муки
шпорти — спотикання
"штаб" — тут: оточення, свита
штивно — твердо, негнучко
штольня — горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, призначена для гірничих робіт
штукар — жартівник
шурин — брат дружини
шутер — гравій, дрібний камінь
Щ
щадити — заощаджувати
щадниця — ощадна каса
щаднича (каса) — ощадна
Я
янгол — ангел
яруга — великий яр
ярина — весняний хліб, посіви; поле; яровий; весняна городина
яриновий (город) — овочевий
1
С. 3 — "Апостол черні" — цей заголовок твору вказує на священика, попа, пастора, панотця, пароха, душпастиря, якого шанобливо називали отцем. Слово "апостол" вживається у такому значенні (за словником Бориса Грінченка (1907—1909): 1) один із дванадцяти учнів Ісуса Христа; 2) учитель, проповідник істини; 3) Книга дій і послань святих апостолів.
"Сучасний словник іншомовних слів" (2008) трактує так: 1) рел. кожний із дванадцяти учнів Христа, які проповідували Його вчення; 2) рел. Християнська богослужебна книга, що містить "Діяння апостолів" та їхні "Послання"; 3) перен. ревний послідовник і проповідник якої-небудь ідеї, вчення.
С. 3 — чернь — вживається тут у значенні: простий народ, низи суспільства (за словником Бориса Грінченка). Рядові представники якого-небудь громадського середовища, суспільної верстви (за "Словником української мови" в 11-ти томах (1970—1980).
2
С. 3 — fin de siècle — з фр. кінець століття.
3
Українка Леся. Правдивий літературний талант // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 31.
4
Кобилянська О. Про себе саму (Автобіографія в листах до проф. д-ра Степана Смаль-Стоцького) // Кобилянська О. Твори: В 5 т. — Т. 5. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 241.
5
Там само. — С. 239.
6
Українка Леся. Шматок життя // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 162.
7
Алчевська Христя. Злет жіночої душі // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 175.
8
Химин Олеся. Ольга Кобилянська і національне питання. — Жидачів, 1944. — 33 с.
9
Українська радянська енциклопедія. — Т. 6. — K., 1961. — С. 514.
10
Томашук Н. О. Роман О. Кобилянської "Апостол черні" // Питання майстерності: збірник Дніпропетровського державного університету. — Дніпропетровськ, 1961. — Вип. 1. — С. 84.
11
Смаль-Стоцький С. Дорогії земляки! // Ольга Кобилянська: Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльності (1887–1927) / Зладив др. Лев Когут. — Чернівці, 1928. — С. 279.
12
Поети Празької школи. Срібні сурми: антологія / упоряд., передм. та літ. сильвети М. Ільницького. — К.: Смолоскип, 2009. — С. 453, 454.
13
Там само. — С. 521.
14
Поети Празької школи. Срібні сурми: антологія / упоряд., передм. та літ. сильвети М. Ільницького. — К.: Смолоскип, 2009. — С. 525.