Минуло не одне тисячоліття, і після численних намагань спробувати використовувати також інші варіанти писемності більшість людства знову повернулася до старого, доброго, легко зрозумілого алфавіту — А, В, С, D, Е, F, G… — а також його різновидів для того, аби всі любі та найдорожчі, щойно досягнувши належного віку, вчилися грамоти. Втім, я завжди пам'ятаю про Тегумая Бопсулая, Теффімай Металумай і Тешумай Тевіндроу, її дорогеньку матусю, та неймовірні події тих далеких днів, котрі трапилися на берегах величної ріки Вагай.
Чи не найпершою справою Тегумая після появи абетки було виготовлення чарівного алфавітного намиста з усіх літер, яке мало вічно зберігатись у тегумайському храмі. Усі члени племені принесли свої найкоштовніші намистини і красиві речі, а Теффі з батьком знадобилося цілих п'ять років, щоб завершити працю. Це малюнок згаданого магічного намиста, для нитки якого взяті найчудовіші та найміцніші жили північного оленя, скріплені тонкою мідною дротиною.
Якщо починати згори, то першою була стара срібна намистинка, що належала головному жерцеві племені, наступними йшли три чорні перлини, потім — глиняна намистина (блакитно-сіра), за нею — ґуляста золота намистина, подарована сусіднім племенем, яке, у свою чергу, одержало її з Африки, хоча насправді вона, ймовірно, була індійською; далі — довга скляна африканська намистина з пласкими гранями (воєнний трофей племені тегумай), ще далі — дві глиняні намистини (біла й зелена) з цяточками на одній та з цяточками і смужечками на іншій; опісля — три досить щербаті бурштинові намистини; затим — три глиняні (червоно-білі), дві з цятками, більша ж, що посередині, із зубчастим візерунком. Потім починаються літери, а між ними — маленькі білуваті глиняні намистини з мініатюрною копією кожної. Ось ці літери:
А — видряпана на зубі. (Гадаю, той належав лосеві.)
В — священний бобер племені тегумай на зірково-смугастому клаптику.[79]
С — перлинна мушля устриці — усередині спереду.
D — швидше за все, один із видів мушлі мідії — зовні спереду.
Е — жмутик сріблястого дроту.
F — зламана, але те, що від неї зосталося, це частинка оленячого рогу.
G — намальована на шматочку дерева. (Намистина за нею — це маленька мушля, а не глиняна намистинка. Я не знаю, чому вони так зробили.)
Н — різновид великої коричневої мушлі каурі.[80]
І — внутрішня частина довгої мушлі, відшліфованої вручну. (Тегумай витратив на її шліфування три місяці.)
J — риболовний гачок із перламутру.
L — зламаний багор зі срібла. (Безперечно, за J має йти К, проте якось коралі розсипалися, і їх не зовсім правильно зібрали.)
К — тонкий уламок відшліфованої кістки, натертий чорною фарбою.
М — зображена на блідій сірій мушлі.
N — шматочок того, що називається порфіром[81], із видряпаним на ньому зображенням носа. (Тегумай полірував цей камінь п'ять місяців.)
О — частинка мушлі устриці з отвором посередині.
Р і Q відсутні. Вони загубилися давно, під час великої війни, і плем'я полагодило намисто за допомогою висушених кілець, що містяться на хвості гримучої змії, а власне оригінальних літер ніхто досі не знайшов. (До речі, так з'явилося англійське прислів'я You must mind your P's and Q's — "Ти повинен стежити за своїми Р і Q"[82].)
R — зрозуміло, звичайний акулячий зуб.
S — маленька срібляста змійка.
Т — кінчик маленької кісточки, відполірованої та блискучої.
U — ще один шматочок мушлі устриці.
V — схоже, його спіткала доля Р і Q.
W — звивистий шматочок перламутру, знайдений усередині великої перламутрової мушлі й відпиляний дротиною, яку поперемінно опускали у пісок і воду. (Теффі витратила півтора місяця на його шліфування та свердління дірочок.)
X — срібна дротина, скріплена посередині необробленим гранатом[83]. (Гранат знайшла Теффі.)
Y — хвіст коропа зі слонової кістки.
Z — шматочок агата[84] у формі дзвіночка, помічений смужками у вигляді "Z". Змію "Z" зробили з однієї з таких смужок, вибравши м'який камінь і втерши червоний пісок та бджолиний віск. Саме всередині дзвіночка ви бачите глиняну намистинку, яка відтворює літеру Z.
Це всі літери.
Наступна намистина — маленька, кругла, зеленувата грудочка мідної руди, потім — грудочка необробленої бірюзи, за нею — не оброблений золотий самородок, що його називають водним золотом; далі — схожа на диню глиняна намистинка (біла з зеленими плямочками). Ще далі йдуть чотири пласких шматочки слонової кістки із цяточками, ніби в доміно, на них; опісля — три кам'яні намистини, дуже потерті; затим — дві з м'якого заліза з доволі іржавими отворами по краях (мабуть, вони були чарівними, оскільки виглядають цілком звичайними), і врешті — стародавня африканська намистина, схожа на скло — синьо-червоно-біло-чорно-жовта. Завершує композицію петелька, призначена для великого срібного ґудзика на іншому кінці, й це все.
Я вельми старанно перемалював коралі. Вага намиста — один фунт і сім з половиною унцій (отже, було доволі важкеньким). Чорна закарлючка позаду вставлена тільки заради того, аби намистинки та інші речі виглядали привабливішими.
Краб, який бавився з морем
Це, любі мої, трапилося задовго до старовинних-давніх часів, а саме у дні зародження світу. Якось в один із таких перших днів верховний чарівник узявся за справи. Спочатку він створив Землю, невдовзі — Море, а потім зібрав усіх тварин і загадав їм гратися.
— У що ж нам гратись, о верховний чарівнику? — спитали звірі.
— Я вам поясню, — пролунало у відповідь.
Підізвавши слона — єдиного на той момент, — він звелів:
— Грайся у слона.
І слон — єдиний на той момент — став гратися.
Далі чаклун покликав бобра — єдиного на той момент — та запропонував йому гратися в бобра. І бобер — єдиний на той момент — став гратися.
Згодом чародій гукнув корову — єдину на той момент — і запропонував їй гратися в корову. І корова — єдина на той момент — стала гратися.
Відтак чарівник поманив черепаху — єдину на той момент — і запропонував їй гратися в черепаху. І черепаха — єдина на той момент — стала гратися.
Словом, поступово чарівник поспілкувався з усіма тваринами, птахами й рибами, визначивши кожному спосіб гри.
І вже надвечір, коли, проживши черговий день, люди й інші земні створіння починають відчувати втому, прийшов чоловік ("Зі своєю маленькою донечкою?" — "Так, зі своєю улюбленою маленькою донечкою, яка сиділа у нього на плечі[85]") й поцікавився: