— Звідки береться слово "бучер" і чому "бучер" — це різник?
— Тому що різник,— відповідає Еля,— розчубучує м'ясо на шматки...
— А чому ж,— запитує його Пиня,— кравець називається "оперейтором"?
— Тому,— каже Еля,— що, що... Чого ти причепився до мене? Хіба я змушений тобі пояснювати всі слова, які вживають в Америці?
— Тихше, не кричи, нікого ти не ощасливив! — каже Пиня і повертається до мене обличчям.— Іди-но сюди, жевжику. Коли ти хочеш що-небудь дізнатися, ніколи не запитуй у свого брата Елі, бо він нічого не знає.
— Ви обидва нічогісінько не знаєте! — встряє моя братова Бруха, заступаючись за свого чоловіка.
7
Однак я забалакався про сторонні речі і забув, що я почав вам перелічувати, хто з наших знайомих є в Америці. Крім сім'ї нашого товариша Пині, уся Касрилівка приїхала до Америки. Є чутка, що Пинина сім'я теж збирається сюди. Батько Пині — механік Герш-Лейб і його дядько — годинникар Шнеєр пишуть Пині, що вони давно б уже виїхали, але не мають грошей. Отож вони просять, щоб їм вислали шифскарти. Ми тепер збираємо копієчку до копієчки. Коли назбираємо перші кілька доларів на завдаток, ми їм надішлемо шифскарти на виплат. А вони, з божою допомогою, напевне все сплатять, бо приїдуть вони сюди не з порожніми руками. Механік Герш-Лейб пише, що він придумав нову піч* яка потребує дуже мало дров. Майже зовсім без дров гріє. Як саме? Це його секрет... А годинникар Шнеєр винайшов такий годинник, що вся Америка збіжиться на таке диво. Який це годинник? Послухайте, що пишуть Пині з дому.
8
Сам годинник — звичайнісінький стінний годинник із звичайним циферблатом. Але коли ви добре придивитесь до циферблата, то помітите на ньому намальовані сонце, місяць і дванадцять зірок. Удень ви бачите, як з'являється сонце. А вночі — місяць і зірки.
Думаєте, що це все? Стривайте, майте час! Щоразу, коли годинник б'є дванадцять, розчиняються перед вашими очима маленькі дверцята і виходить звідти офіцер із шпагою. Потім дванадцять солдатів-дсузикантів. Офіцер махає шпагою, дванадцять солдатів грають марш і йдуть геть. Дверцята зачиняються, і все!
Як ви гадаєте, з таким годинником можна заробити долари в Америці? Готуючи цей годинник, дядько Пині згаяв чимало років і все ось-ось мав закінчити, але під час погрому його годинник потрощили на друзки. Але то нічого. Аби ідея годинника лишилась у Шнеєра. Він тільки-но приїде до Америки, і все буде, як тут кажуть, ол райт.
9
А як ми почали заробляти, я вам все ще не розповів. Але це нехай залишиться на завтра.
XII. МИ ПОЧАЛИ ЗАРОБЛЯТИ 1
Першим вибився в люди і почав добре заробляти мій брат Еля. І кому він має завдячувати? Мамі. Вона щосуботи ходить молитися до касрйлівської синагоги і зустрічається там з багатьма людьми. Отож вона зустрілася з президентихою, тобто із старостихою синагоги, бо староста синагоги тут зветься президентом. Президентиха — добра жінка і Дуже прихильна до мами за те, що моя мама завжди знає, яку молитву виголошує кантор і на чому він зупинився. А тутешні жінки знаються на молитвах, як теля на пирогах. Так каже моя братова Бруха. Вона твердить, що тутешні жінки ходять до синагоги тільки для того, щоб похизуватися своїми брильянтами. І що вони, даруйте, страшенні дурепи. Бруха каже, що вони ні бе ні ме не розуміють, а вміють тільки жерти та розпускати плітки...
Мама її перебиває і каже:
— Оці твої слова, люба доню, теж плітка...
Бруха виправдовується, що їй можна, бо вона розповідає своїм, а не чужим.
Але повернемось до президентихи та до її чоловіка — президента касрйлівської синагоги.
Ви коли-небудь чули про "Єврейську ковбасну компанію"? Там продають єврейську кашерну ковбасу*, сосиски, смажені язички і вуджене м'ясо. У всіх кінцях міста ця компанія має крамниці, де ви можете купити кашерну ковбасу. Якщо ви голодні і маєте час, замовляєте собі гарячі сосиски щойно з окропу і їсте їх з хроном або з гірчицею, як вам заманеться. Якщо вам не сутужно на гроші, можете замовити собі ще одну порцію. Я і мій товариш Мендл колись ум'яли по три порції і відчували, що могли б подолати ще по дві порції, але нам не вистачило вільних грошей... Втім, не про це я вам хотів розповісти.
З
Я хотів вам розповісти ось що. Президент нашої синагоги — один з хазяїв цієї ковбасної компанії. І от мама добилася через президентиху, щоб президент узяв мого брата Елю на роботу продавцем. І не тільки продавцем, а ще й офіціантом. Тобто коли хтось прийде і замовить гарячі сосиски, треба не соромитись і подати.
Мій брат спочатку трохи маніжився:
— Як то, щоб доросла людина з борідкою, син кантора Пейсі і зять пекаря Йони, пішла у .служники...
Але тут наш товариш Пиня прочитав йому добру молитву.
— Ти що гадаєш? — милив йому чуба Пиня.— Гадаєш, що ти в клятій Касрилівці? Ти в Америці! А в Америці такі ж пристойні люди, як ти, наприклад, Карнегі, Рокфеллер, Вандербільдт, продавали газети, розносили сірники, чистили чоботи на вулиці. Читай біографію Джорджа Вашінгтона, Авраама Лінкольна та багатьох інших великих людей, то побачиш, що синові кантора Пейсі личить продавати сосиски.
4
Але тут дала нашому товаришеві Пині сувору відсіч моя мама. Весь час, поки Пиня сипав іменами — Карнегі, Рокфеллер, Вандербільдт, її це не обходило. Але коли він згадав Вашінгтона і Авраама Лінкольна разом з ім'ям мого батька кантора Пейсі,— це їй допекло. Вона сказала, що не знає, хто такий Вашінгтон і ким був Авраам Лінкольн. Можливо, що вони були порядні люди і пристойні євреї, але вона не хоче, щоб ім'я її чоловіка шарпали тут, в Америці. Нехай він собі буде, каже вона, в раю добрим заступником за неї, за нас і за всіх євреїв.
— Амінь! — кажу я і дістаю ляпаса від мого брата Елі, щоб не був зухвалим.
5
Коротше, мій брат Еля має роботу і заробляє долари. Він продає сосиски, подає їх на стіл і одержує за це, по-перше, п'ять доларів на тиждень, а крім того, двічі на день харчі. Це теж чогось варте. А чого варте те, що до крамниці заходить по м'ясо безліч людей? Щодня він має нові знайомства з найпоряднішими людьми Нью-Йорка. Є надія, що мій брат піде все вище й вище, бо його люблять хазяїни і пристойні покупці його поважають. Покупцеві приємно, коли його обслужує дитина порядних батьків, а не вроджений лакей... Єдиний недолік в мого брата — це те, що в нього, не приведи вас господи, росте борода. Якби у нього не було такої бороди, він був би зовсім-зовсім ол райт. Але, як на злість, його борода в Америці дуже розрослась уздовж і вшир. Тобто більше вшир, ніж уздовж.