Зсадили з МКЦАБу*,
і тепер —
Він став опозиціонер.
Усюди він шумить не в міру —
Організує недовіру.
Бо не дали провадить грою
Непередрішенство герою.
Сказати просто: злість загризла,
Вона ж йому під хвіст полізла.
Тепера він всім душу мулить —
Свої гріхи він іншим тулить.
В АЛЬБОМ ДОРОГОМУ "ЛІДЕРОВІ"
1
Попер за тридев'ять земель,
Щоб показать "Союз земель".
Купив "земельку" Дон-Левін,
"Союз" купив так само він,
Та як розглянувсь — о, страхіття!
Землі з мішок, а решта — сміття.
Ти пер за тридев'ять земель,
Щоб показать "Союз Земель"...
Чого ж ти пер? Біда ж тепер!..—
З земель тепер пісок попер!
У НАС НЕ ТАК, ЯК У НИХ!
Йон — утік, Трушкевич — утік,
Кампагнек — утік, Вітман — утік,
Міністри й посли утекли на той бік, —
І кожен прокляв їх
за зраду навік!..
Тільки у нас — о нене моя! —
Тільки у нас —
"Вкрадено" Крутія.
Чому? Бо була то персона грата?..
Господи, прости нам, що брат дурить брата!
Нехай нас обійде та слава проклята,
Що й ми ніби мали зрадника й ренегата!
СОЮЗ "ХРЕСТОНОСЦІВ"
"В груповій боротьбі проти революційно-демократичного руху об'єдналися навіть соціалісти з монархістами та з бандерівцями. А деякі навіть проголосили "хрестовий похід".
З преси
Плющ, Феденко, й Заховайко,
І Доленко, і Крутій
(Ні, не той, що втік, Крутій,
А подібний попихайко!),
Ще й десь Бондар-брехунець,
Ну, й від справ безбожних спець,—
Все мужі, як бачим, славні! —
Кожен бондар, кожен туз! —
Щоб вершить діла державні,
Об'єдналися в союз:
Об'єдналися зісподу
Для "хрестового походу" —
Той з-під Маркса, той з Бандери,
Той з крутійства, той з холери,
А в цілому ж цей "союз"
За спорідненістю д у ш.
Бо це хлопці все не прості,
Бо це хлопці "хрестоносці",—
Від злоби глухі й сліпі,
Все розп'яли б на стовпі,
Бо така буває вдача —
Скорпіонова ледача.
Вже заслуга є на конті.
Та одна біда в тім фронті:
І біда цілком проста —
В жерунів нема хреста.
Славна "бражка" метушиться,
Всіх дивує своїм гроном,
Лиш не знає, в чім різниця
Між хрестом і макогоном.
Слинянин*
За добре ім'я "селянин"
Заховався слинянин,
Це отой совєтський лицар —
Безпринципний міщанин,
Що служив і ліз без мила,
І кадив з свого кадила.
Й викорчовувать "напасті"
Помагав совєтській власті.
З шкіри ліз — громив "троцькістів",
Слинив різних "уклоністів",
Хвильовистів,
Боротьбистів,
Різних "націоналістів"
І місцевих "шовиністів",—
Заробляючи "оклад"
За донос і за доклад,
Виживать оці "напасті"
Помагав совєтській власті.
Слинив, пінив, гриз, як гнида,
Розкуркулював сусіда...
Загубивши хамству міру,
Заробляв собі "довіру".
І тепер тих звичок, Боже! —
Він позбутися не може.
Далі пінить і жує,
Якщо гроші хтось дає.
Це — злоби й безчестя син,
Раб нікчемний, слинянин.
ВІЧНИЙ ОПОЗИЦІОНЕР
В кровопролитній битві за державницькі позиції
Прославився аматор опозиції:
За чужу жінку в п'яную минуту
У бій він кинувся, найвищу взявши нуту,
Але — о Боже! — несвідомий чоловік
Красу державную потовк йому навік...
Жона ж дивилася на бій
крізь самолюбства призму
І проявити не могла патріотизму.
В товариша Крутія
Амбіція крутія:
"Як не став вождем в екзилі*,
До Хрущова піду я!"
ГЕРОЙ ОПОЗИЦІЇ НА
ДЕРЖАВНИЦЬКІЙ ПОЗИЦІЇ**
На цілий Мюнхен слава йде стокрила,
Як син прославив батькову могилу:
В хмільнім ентузіазмі (сіреч, просто сп'яну)
Довів він "легітимність" свого сану —
За чужу жінку у чужім покої
З державним пафосом він кинувся до бою.
І десь на смітнику від мужевої здачі
Зоставсь побитий і обкаляний в додачу.
Хвала ж тобі, о наш державний муже!
Що ти свого отця і нас прославив дуже!
***
Чого Крутій крутнув у "рай" щосили?***
Перепродукція вождів в екзилі!
А хто ж на черзі так покине нас?
А Бог же його знає! — Т-такий час...
Такий, бач, час, що й Етлі (що вже ас!)
Носив поклін на ленінський парнас.
Він боїться поліцаїв
І жахається трамваїв,
І чи спить він, а чи йде —
Кожну хвилю кари жде.
Неминуча кара, кара
Всюди ходить, як примара...
Не забув його і досі
Преподобний Теодосій.
Що за сморід там на "ща"?
То розплющено плюща.
Спокусила дядю слава
Галана, бач, Ярослава.
НЕВЕЛИЧКА РІЖНИЦЯ
"В боротьбі проти політичних супротивників
"доленківщина" спекулює іменем Мек Карті".
З газет
Подивімося ж на карті,
Де цей "вождь", а де Мек Карті.
"Лідер" каже, що він майже
При одній учився парті...
Все можливе.
Тільки ж вийшло:
Це — "стукач", а то — Мек Карті.
"Лідер" стукає й клепає,
А Мек Карті й не читає.
Пане! Тут брехня не йде!
Це не в царстві МВД.
ПОЛІТИЧНИЙ БАЛАГАН,
або ЩЕ ОДИН КОМУНІСТ
(Матеріал для доносу відомих панів)
Візантійський імператор
Костянтин Багрянородний
Був великий конспіратор —
Комуніст він був природний,
Бо чому такий кривавий,
Ну, чому Багрянородний?!
То ж бо й є! Це — комуніст,
І загірний хвильовист,
І старий уердепівець,
А в цілому — багрянівець.
Занотуймо все на карті
І пошлімо до Мек Карті!
МЕДИТАЦІЯ НАД ОБКРАДЕНИМ
САРКОФАГОМ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
"Кості Ярослава Мудрого привласнили
приватні люди і завезли аж до Канади".
З газет
Дев'ять віків
часу ріка,
Батий, і Ленін, і ЧеКа,
І юд, і зрадників орава —
Не зачепили Ярослава.
Ніхто й не зачепив би зроду,
Бо це — реліквія народу.
Та, крім ЧеКа й Іскаріота,
Бог сотворив ще "патріота".
І от... О темпоре, о морес!
О "патріоте", наше горе!
Він пуп землі, "народ" і "право",-
Втікаючи у світ за Збруч,
У торбу до своїх онуч
Забрав він кості Ярослава.
1 запроторив (чого ради!)
Аж на край світу, до Канади!
Зате, як чорний ворон крук,
Десь на смітник а чи на брук.
І от тепер — шукайте броду,
Де та реліквія народу!
Хіба що крикнемо в журбі:
"Великим патріотам слава,
Що в спекулянтській боротьбі
Й кістки привласнили собі,—
Перемудрили Ярослава!"
ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ
Закликає Бога в цапа.
Бережіться мене всі!
Я доносив до гестапо,
А тепер до Сі-ай-Сі.
А як інший хто попросить,
Буду я й туди доносить,
Якщо... капатиме досить.
Так що, братці: "Уг-га-га!
Ми ідемо на врага!" —
В Сі-ай-Сі за пирога
Віддаю геть все й ридаю,
Осьмадею!
Бо страждаю, бо страждаю
За ідею.
Всі кленуть, немов скотину.
Я ж — "будую Україну"!
Я вас пізнав, герой в бою,
Не прирівняю ні до кого.
І орден "Дмитрія Донського"
Я вам без слова видаю!
Беріть його,
беріть, беріть —