Мітчелл (серед публіки). Містер голова. Я вимагаю!..
Т о м а с. Хто це я?
М і т ч е л л. Професор Мітчелл. Від імені асоціації тисяч прогресивних діячів культури (точна назва асоціації буде згадана) я висловлюю протест...
Т о м а с. Вас ніхто не викликав сюди, містер Мітчелл. От коли ми покличемо (рух в бік лави підсудних) вашу асоціацію, тоді ви тут висловите всі свої почуття...
Мітчелл. Я...
Т о м а с. Припиніть! З вашої асоціації виступатиме професор Енштейн. Я викликав його... як свідка. Тільки навряд він щось скаже на вашу користь.
Слідчий Стріплінг. Містер Хауорд, чи ви є зараз член Комуністичної партії США?
Хауорд. Питання про комунізм ніяким чином не зв'язане з цим розслідуванням, яке має заздалегідь визначену ганебну мету...
Томас стукає молотком до того часу, поки Хауорд не замовкає. Повної відповіді Хауорда, таким чином, ніхто не чув. Томас нетямиться. Він ненавидить підсудного і вже не може приховати свою ненависть.
Слідчий. Звольте відповісти, чи є ви зараз, чи коли-небудь були членом Комуністичної партії, так чи ні?
Оборонець. Містер Хауорд на це запитання відповідати не буде.
Томас. Сьогодні п'ятий день суду. Я просиджу тут ще тиждень, але ви відповісте, комуніст ви чи ні. Чому ви мовчите? Чому ви не хочете, якщо вам так хочеться це заперечити, підтвердити свою непричетність до комунізму? Ви про це заявляли послові в Москві?
Хауорд мовчить. Так, він заявляв послові. І ось на лаві підсудних, на батьківщині, вперше в житті, він подумав, чи точно він відповів послові? Щось нове, що ввійшло в його свідомість, примусило його засумніватися в цьому. Тисячі бентежних питань, думок, здогадів і приголомшливих співставлень наринули на нього з небувалою силою. Він подивився на Анну, згадав одвідини колгоспу, День перемоги, згадав усе, що хвилювало його в Радянському Союзі, що кликало до перегляду найголовніших питань життя. І Анна подивилася на нього. Вони були чужі тут, на батьківщині, йому хотілося крикнути Анні: не говоріть нічого на мою користь. Мені тут ніщо не допоможе. Все наперед визначене. Рятуйтеся. Т о м а с. Свідок Уїнчелл!
Лікар Уїнчелл. йес, сер. (Він менше тверезий, ніж звичайно).
Т о м а с. Заявив містер Хауорд послові в Москві на прес-конференції?..
Уїнчелл. О, йес! Я ще пам'ятаю, як містер Скотт назвав Хауорда ледарем, а Хауорд його провокатором, падлюкою, шпигуном, вже точно не пригадую. Взагалі я не заздрив у той час Скотту.
Гучний сміх серед публіки, шум, свист. Стук молотка. Томас нетямиться. Із залу видворяють частину публіки. Виштовхують брутально, як череду. Б'ють. Хапають. Вивертають руки. Надівають наручники і в клітку.
Слідчий. Свідок Уїнчелл, ви працювали з підсудним у Москві. У вас були підстави гадати, що він комуніст?
У ї н ч е л л . Безумовно. Томас. Увага! Слідчий. Конкретно?
Уїнчелл. Конкретно я особливого нічого не помічав. Але я все ж таки це стверджую. (Шум у публіці).
Оборонець. На якій підставі.
Уїнчелл. На тій підставі, що він взагалі дуже розумний. А на розумних людей Москва впливає майже безвідмовно... Постукайте молотком, ей! Я п'янію од цього шуму.
Шум і сміх посилюються.
Слідчий. Містер Хауорд, чи виявляєте ви бажання відповісти...
Оборонець. Містер Хауорд відмовляється відповідати на це запитання. Це не проста суперечка й не диспут. Це суд, на який дивиться увесь світ. Тут судиться щось більше, аніж вигадані злочини однієї особи...
Анна сидить, широко розплющивши очі. Чути голос оборонця:
— Зараз після величезних струсів весь світ переживає епоху судів. Судиться все: історія, уряди, державні системи, філософія. Судиться людська совість без сорому, з підлістю, продажністю...
Томас (забиваючи молотком — шум, крики протесту). Ей! Ей! Якщо ви базікатимете ці дурниці, я вас теж посадовлю на лаву підсудних!.. Свідок Анна Бедфорд!
Анна здригнулась. Зараз її спитають, і вона скаже цьому осоружному Томасові все, що вона думає. З тривогою дивляться на неї Хауорд і лікар Уїнчелл.
Томас. В Москві на прес-конференції, де обговорювалася ваша доповідь про колгоспи, назвав підсудний посольство американського народу образливими словами, які принижують гідність нації?
Уїнчелл (швидко, не давши Анні опам'ятатися). Так, так! То було видовище!.. (Сміх у залі).
Томас. Свідок Уїнчелл! Я не вас питаю.
Уїнчелл (йому страшно за Анну. Він усе прочитав у її очах). Даремно! Ви гадаєте, ця дівчинка може держати в своїй курячій голові всі ці речі... Хе! Не перебивайте мене! Цей Хауорд там у Москві наговорив штучок, смію вас запевнити: "Не посольство, каже, миру, посольство ворожнечі..." Абсолютно точно!.. В мене все записане! "Мерзенна зграя кар'єристів, брехунів і шпигунів, що в ім'я капіталістичних інтересів улаштовує змови проти країн нової демократії!.. Ошуканці й дезінформатори американського народу!" Хо-о! То треба було послухати! Всі сиділи як ошпарені... Я після того, повірте, не міг опам'ятатися три дні й ходив по вулицях Москви, як п'яний. Містер Хауорд, скажіть, я брешу?
Оборонець. Підзахисний це підтверджує. Крім того, з огляду особливої важливості обвинувачення: в приналежності до комунізму він просить уточнити справжній зміст обвинувачення.
Слідчий. Тобто?
Оборонець. Будьте ласкаві й скажіть, що таке комунізм?
Томас. Ми не маємо наміру влаштовувати тут лекторій комунізму.
Оборонець. Чи можу я витлумачити це, як незнання, що таке комунізм?
Томас. Так! Незнання і небажання знати! (Шум, свист, тупіт). Свідок Анна Бедфорд, можете сісти поки що. Так! Я ніколи не читав жодної книжки, яка розповіла б мені, що таке комунізм. Я анальфабет комунізму і його антипод. Хіба не досить того, що я заперечую. Я знаю, що світ розпався на дві півкулі — західну, з золотом, демократією й товарами, і східну — без товарів і з комунізмом замість золота...
Хауорд. Світ розпався не на півкулі, а на трудівників і узурпаторів труда.
Т о м а с (стукаючи з усієї сили). Я забороняю вам!..
Хауорд. На протязі усіх віків! На тих, хто працює! І тих, хто, не працюючи, загрібає...
Т о м а с. Я забороняю вам проповідувати в залі суду московські ідеї! Цього вам не вдасться!
Хауорд. Ці ідеї вперше висловив кращий із кращих американців!