Селяни, пишуть нам, до нього не звертаються, бо все одно нічого не порадить.
Може б, пишуть нам, підсипать під нього десятків із три яєць, хай би на весну курчатка вилупив?! Все ж одно даром сидить!
Підсипте! Ми проти нічого не маємо. Хай справді вилупить. Курчата — штука непогана.
A TE Й БУДЕ
Задумали селяни села Закревського, Троїцького району (Одещина), збудувати школу. Почали.
Поставили стіни. Було це в 1925 році.
Потім припинили будову, бо коштів, чи що, не вистачило. Приїздить до села піп. Найшов хліва, вимив, вичистив, понавішував ікон, почав службу правити. Проповідує:
— Що ж це ви, православні! Отакі віруючі, а в хліві молитесь: не дійдуть ваші молитви з хліва до бога. Треба церкви.
Ну, тут ясно, куркулики підтримали, і за рік виросла церква. А школа як стояла з випнутими стінамиребрами, так і досі стоїть та розвалюється помаленьку. Отаке нам пишуть і запитують:
— Що ж воно буде, що такі ми мудрі: будували школу, а вийшла церква?
Що ж буде? А те й буде.
Попадете всі скопом у царство небесне, будете там по раю проходжатись, горіхи лускати, єрусалимську воду пить, святих у руку цілувать, грім робить із Іллеюпророком.
А діти ваші дивитимуться на небо, хитатимуть головами та проказуватимуть:
"Щастя ваше, татуні й мамуні, що ви так далеко!"