Приміром, орати пора.
Газету якраз принесли з міста. Запрягаєте полових, кладете на воза плуга й букера, розгортаєте газету. Бомаги чимало.
— Ану, жінко, на ось тобі загорни четвертину сала, а то в торбі крихтами обліплюється.
І весело тоді ореться.
Жнива. їдете з газетою на поле. До обіду пожнивували, відпочити треба. Приходите до воза, піднімаєте голоблі. Сонце пече! Розгортаєте газету на голоблі і… холодок!
Хропите так, аж за п'ятнадцять гонів чути…
А в молочарстві хіба газета не корисна?
Хіба можна ще чим так закривати глечики, як ушістнадцятеро згорнутою газетою? Та нічим так не закриєте.
А масло, везучи на базар, у що так загорнеш, як у газету?
А в пасічництві без газети як без рук. Берете газету і йдете на пасіку. Бджола біля бороди: Дззз!!!
А ви її газетою.
І запевняю вас, жодна не вкусить…
А с а д о к!.. Та ніщо в світі, крім газети, не дає такого "вдовольствія" у садку, як газета!
У неділю, приміром, берете рядно, подушку, газету, йдете в садок і лягаєте під грушею. Мухи дзижчать, кусають. Накриваєтесь газетою. І спите… спите… спите, аж поки коні напувати час.
Та хіба мало ще в житті випадків, коли без газети як без рук.
Виховання дітей… Щоб слухняні були, батьків поважали та вчилися добре. І про це в газеті знайдете.
Але дітей одною газетою не виховаєш, треба збирати всі газети і підшивати одну до одної, як ізшиток.
І от як не слухає Ванько, берете той зшиток та його по голові!
— Не слухаєш, сукин ти сину! А для чого я газету передплачую?!
Та — ррраз! ррраз!
І дитина після того як свята: і батька поважає, і до школи ходить, і богу молиться…
От що значить газета!
І коли б ми цього не знали, коли б на всю користь від газети не зважали, ми б ніколи не збавляли свого здоров'я, своїх нервів для її написання, для її видання.
Газета — дуже велике діло!
Передплачуйте газету!
ВІДПОВІДЬ НА МЕМОРАНДУМ АНГЛІЙСЬКОГО ЙОГО ВЕЛИЧЕСТВА УРЯДУ
Давайте спробую.
Але зарані відмовляюсь від усяких пропозицій з боку Наркоміндєла взяти посаду чи там посла, чи там повноважного представника… Не хочу. Не хочу — й квит.
Моя відповідь.
Передусім дозвольте, користаючи з нагоди (щоб довести, що ми так само не сандалією сякаємось), висловити вам, його величества уряде, моє найщиріше до вас почуття відданості й симпатії.
Це на всяк випадок.
У своєму меморандумі уряд його величества та пише до нашого уряду, що наш уряд та написав урядові його величества, що уряд його величества написав нашому урядові про те, що уряд його величества протестує проти нашого уряду, що ніби наш уряд скривдив уряд його величества, що наш уряд не забрав ув уряду його величества тих нот, що їх наш уряд написав до його величества уряду.
Уряд його величества обстоює категорично, щоб наш уряд забрав ті ноти в уряду його величества "недвусмысленно". Ноти ті писав наш уряд до уряду його величества у відповідь на ноти уряду його величества до нашого уряду про засуджених ксьондзів Цепляка й Буткевича.
Так, значить, забрать?
Добре! Коли уряд його величества забере в нашого уряду всіх попів, наш уряд забере в уряду його величества всі ноти про попів.
Далі. Уряд його величества вимагає від нашого уряду з приводу затримки біля Мурмана нашим урядом рибальських траулерів уряду його величества…
На це наш уряд відповідає урядові його величества, що наш уряд з охотою випустить траулери уряду його величества, коли уряд його величества випустить у себе всіх злодіїв, навіть тих, що крадуть не на морі, а на суходолі. Бо наш уряд має за честь повідомить уряд його величества, що вкрасти на морі все одно що вкрасти на суходолі, з тою тільки різницею, що на морі тяжче "сухим з води вийти", бо води там чимало.
Далі. Уряд його величества закидає нашому урядові, що наш уряд замахується на престиж уряду його величества в Індії, Афганістані, Белуджистані, Тегерані, в АбдулГаміді, на Мадагаскарі, на Філіппінських островах, на Марсі, на Венері і на інших усіляких мисах "Доброї Надії"…
Уряд його величності протестує проти посилки нашим урядом агентів у всі частини світу білого підривати престиж уряду його величності…
Констатуючи з великим задоволенням, що уряд його величності ніколи в своїм житті не посилав ні Врангеля, ні Денікіна, ні Колчака, ні Дутова, ні Булаховича підривати "престиж" нашого уряду, наш уряд, щиро шануючи престиж уряду його величності, повинен признатися, що в Індії йому, коли б він навіть і хотів, їйбо, робити нічого. Там місцеве населення до уряду його величества ставиться з відповідною урядові його величества пошаною.
Дозвольте наприкінці, як і спочатку, запевнити уряд його величества в своїй якнай щирішій повазі, пошані і т. ін.
ЯК КЕРЗОН У БІЛОМУ МОРІ РИБУ ЛОВИВ І ЩО З ТОГО ВСЬОГО МОЖЕ ВИЙТИ
Закерзонило…
Закерзонило по всім білім світі, і над радянськими республіками накерзонилось…
От що значить бути "великим чоловіком"…
Великий чоловік так він скрізь великий…
Коли навіть поїде рибу з чужих ятерів витрушувати, так і тоді, як піймають, на весь світ кричить…
А чого, спитайте?
Ну, тирив! Ну, спіймали! Ну, й іди собі потихеньку. Зняли шапку, одібрали човна, так не галасуй же, лиха тебе година бери, на всю північну півкулю!
"Страм просто барину сказать", — як казала колись панська "якономка" Килина після "неввічливого" з нею Петрового поводження…
Точноточнісінько, як і на Благбазі: смикне, лиха личина, з кишені, запримітять, поженуться, а він спереду біжить та як зарізаний:
— Лови! Лови! Лови!.,
Так навіть і благбазівська "братва" скромніша. Никне кудибудь набік і причаївсь!
А Керзон — ні! Керзон "великий чоловік"! Керзон всесвітньою політикою керує. Йому ховатись незручно.
Його впіймали, так він ображається…
Його за рукав:
— Слухайте, ваше сіятельство, куди ви ото в чужий ятір?
— А чого ви його на три милі одсунули?
— А як і на десять? Він же наш! Давай човна, не крадь!
— Аааа! Тааак ви в мене човна взяли?! Аааа?! Та знаєте, що ви он ксьондзів порозстрілювали?! Та знаєте, що он у Персії та в Індії ваші дипломати революцію здіймають?! Та знаєте, що ви британських підданих у Москві позасуджували?! А вони тільки те й робили, що в британській контррозвідці працювали?!