Котись, котись, у піні й шумі,
Бий, хвиле гомінка, у береги нічні.
Я тут стою на скелі в вишині,
Стою над морем у задумі,
Забувши світ, людей і гомін голосів
І не звіряючись уже нікому в сумі.
Ось поблизу намети рибаків:
Між них виблискує вогонь яскраво;
Сім'я спокійно там,сидить круг казанка,
Під тиху повість старика
Готує на вечерю ст...