Річ у тім, що на конкурсі, що його проводить одна тамтешня газета під назвою "Джентльмени невдачі, або Найтупіші грабіжники віку", до фіналу увійшли: перуанець, який взяв у "заручники" жіночий манекен (розповідь Бевзя), троє невдах, які вирішили обібрати банк у Франції й один з них, стрибнувши на стойку касира, зламав ногу (розповідь Бовдура) та молодик із США, який забравши денну виручку в магазині, а, доводячи, що йому вже двадцять один рік і отже, він має право на спиртне, показав пограбованому ним продавцеві своє посвідчення та дрібний вуличний злодюжка, який утікаючи з жіночою сумочкою в руках, заскочив до опорного пункту міліції (розповідь Йолопа) і заодно наша трійця — Йолоп, Бевзь та Бовдур, які заскочивши до банку, забули познімати з грудей службові перепустки зі своїми номерами та фотографіями...
Останні з великим відривом від своїх колег на конкурсі зайняли перше місце та звання найвидатніших дилетантів у справі, за яку взялися, з чим ми їх і вітаємо.
Отож: будьмо, братове, профі! А відтак, і джентльменами в пані Удачі.
Про це й наголосив за пляшкою каберне (чи ізабелли, вже точно й не пригадую) один знайомий автору агент таємної-претаємної служби розшуку, тобто детектив, додавши при цьому:
— Нудно, панове, жити у цьому світі дилетантами!..
ПЕРЕВОРОТ,
або Народження молодої демократії
Надходила ще одна ніч, а з нею все та ж проблема: де переночувати цього разу? Річ у тім, що Анатолій С. , дотримуючись правил конспірації, двічі в одному місці не ночував. Звідтоді, як дізнався про "годину Ч". Хоча, якщо бути точним, Анатолія спершу насторожило пророцтво популярного в місті астролога. Про те, що він, Анатолій С., в новому місяці втратить волю. Астролог навіть приблизну дату поневолення вирахував: з 17-го по 28-е...
"Місяць для вас у всіх відношеннях буде складним, досить туманно,
як це взагалі й уміють робити віщуни, розтовкмачував йому астролог. — Обставина не піддається логічному аналізу, велика роль випадковості, занадто багато невідомих вам чинників вплинуть на події, що стосуються вас. Краща позиція — вичікувальна..." Коли дійшов до Скорпіона, то прямо застеріг: "Будьте обережні до 17-го і втричі обережні після 17-го. Згущення обставин очікується на 17—28-е. Уважно продумайте лінію своєї поведінки, щоб уникнути ускладнення. Не виключена можливість, що в ці дні ви втратите волю..." Далі астролог називав благополучні дні та несприятливі, але Анатолій вже його не слухав. Особливо після застереження: "Не виключена можливість, що в ці дні ви втратите волю..."
Мда-а... Цього ще не вистачало. Не встигла перебудова принести волю (і то, не зовсім ще повну), як він, Анатолій С., чомусь має її втратити. А як люди втрачали волю, тепер добре відомо з недалекого минулого: темної ночі "воронок" до під’їзду, браві молодці в квартиру і — прощай, воля! А з нею здебільшого і життя. Хоча так було за часів кривавої сталінщини і "доброго" застою, а зараз, за демократії і гласності, хіба таке можливе? А з другого боку астролог його ясно і недвозначно застеріг: з такого-то і по таке-то число ви можете втратити волю... Гм... А він, як на ту біду, аж двічі вже виступив і досить різко, проти власть імущих — на мітингах неформалів. Чим і привернув до себе увагу все тієї ж власть імущої. Якщо на випадок чого... одне слово, "воронок" не поліниться і до нього заскочити — з цим у нас у всі часи було просто і тут ми у світі стійко тримали перше місце.
До днів, коли Анатолій за даними астролога, мав втратити волю, лишалося не так багато часу, як одна з найпопулярніших газет Союзу видрукувала листа стурбованого народного депутата, у якому той, писав, що "за неперевіреними даними" стало, мовляв, відомо: буцімто на Далекому Сході військові вже створили штаб для підготовки перевороту, Мовби для цього вже визначена й "година Ч", коли будуть захоплені редакції прогресивних газет, радіо й телебачення, а також активісти перебудови, всі, хто мав необережність "висунутись". А після перевороту, мовляв, буде встановлено диктатуру хунти чи ще когось там... Представник Міністерства оборони цю чутку спростував і запевнив, що війська вірні Конституції. Така відповідь мовби трохи заспокоїла Анатолія С., але згодом тривогу забили й інші депутати, вже на сесії: за їхніми даними, мовляв, виявлено там-то й там-то підозріле пересування військ. Цього разу вже сам Міністр оборони запевнив, що війська (а точніше, такий-то полк) був відправлений всього лише на збирання картоплі, не лякайтеся, мовляв, спіть спокійно, громадяни, військові хоч і захопили боєкомплект, так то ж їм потрібно його захоплювати за інструкцією... Ще й прокрутили плівку, на якій військові й справді збирали картоплю... Але щось там згодом передав "Взгляд" (десант заледве чи не на Москву таки справді відбувався і військові чи не вперше за останні роки захопили з собою боєкомплект), потім у все тому ж "Взгляде" було спростування, що все то, мовляв, вигадка якогось безвідповідального майора. (Щоправда, навіть у спростуванні "Взгляд" назвав того майора "громадянином", хоча він, мовляв, "на жаль, і помилився")... Потім ще щось на цю тривожну тему промайнуло в пресі, в повітрі вже буцімто запахло переворотом. Ще пізніше пристрасті мовби вгамувалися. Анатолій С. трохи заспокоївся і все б закінчилося добре, якби йому не спало на думку звернутися до астролога. А той: "Не виключена можливість, що в ці дні ви втратите волю..." Поміркувавши так і сяк, Анатолій вирішив — береженого, як відомо, і Бог береже, — у ті дні, про які застеріг його астролог, вдома не ночувати. Так, про всяк випадок. Астрологія, безперечно, близька до містики, все її пророцтво вилами по воді писано, але... Поберегтися не завадить. Бо ще схоплять серед ночі, а років так через 30—50 реабілітують. Ні, краще не ризикувати, тим більше, що на мітингах неформалів він таки виступав проти апаратників досить різко. Підлила масла у вогонь і зарубіжна преса, зокрема "Вашінгтон таймс" (її процитували "Аргументы и факты") про те, що "…руководители армии, КГБ, миллионы бюрократов и функционеров коммунистической партии кровно заинтересованы в "союзе" вряд ли мирно уступят свои посты и привилегии. Это означает, что насилие и кровь, о которых предупреждает писатель (Солженіцин — В. Ч.) могут действительно сопровождать рождение новой России, которая может оказаться более милосердной или более жестокой, чем сегодняшняя".