Політ триває успішно, всі системи корабля функціонують нормально. В екіпажу — піднесений настрій. Живемо як одна сім’я. Радіємо, що подарували людству нову планету, яка стане колись для нього такою ж рідною, як і Земля.
Скучаємо за вами, люди!
Полум’яний привіт матері Землі!
Екіпаж "Теліоса".
Передано по О-каналу.
Наступний сеанс зв’язку через рік.
3. 15 ГОДИН ПІСЛЯ ЗАГИБЕЛІ "ГЕЛІОСА"
Одна година 30 хвилин після катастрофи
Він говорив, ніби читав невидимий текст:
— "22 липня 2116 року за земним літочисленням трансгалактичний корабель Другого Космофлоту Землі, лайнер 1-го класу "Геліос" з невідомих досі причин раптово загинув над планетою Леонія зірки А (сузір’я Центавра). З усього екіпажу (8 чоловік) живими залишилося лише двоє: геолог Адам Весна-Другий та лікар-психолог Єва Булат-Бек, котрі на час катастрофи знаходилися на поверхні нововідкритої планети, досліджуючи один із її районів. Таким чином, двоє землян опинилися на безлюдній необжитій планеті в сузір’ї Центавра без будь-яких засобів до існування, на відстані 4,28 світлового року од Землі".
— Замовкни!.. — вигукнула вона із сльозами на очах.
Він тяжко зітхнув.
— Але так буде колись записано до "Загальної Історії Космічних Досліджень", куди записується все, що б не сталося із землянами поза межами рідної планети. Незадовго до нашого старту вийшов 33-й том "Загальної історії"… Отже, в 34-му, ні, мабуть, у наступному напишуть і про трагедію "Геліоса".
— Про те, що ми випадково вціліли, знати вже ніхто не буде.
— Можливо.
— А нам залишається лише співати "Де профундіс…".
— Що?.. — не зрозумів він.
— Кажу, "Де профундіс", — початкові слова однієї давньої заупокійної молитви.
Він розвів руками.
— Що ж… І такий варіант можливий, — йому було важко говорити. — "Де профундіс", кажеш? А втім, обійдемося і без заупокійної молитви. І тим більше, не будемо сидіти склавши руки й покірно чекати свого кінця. Треба будь-що лишити свої сліди на цій планеті, щоб земляни знали, що ми і після загибелі "Геліоса" боролися за життя до кінця.
— Боротися за життя на необжитій планеті? — Вона скептично глянула на нього. — Та хто ти такий, новоявлений богатир?
— Адам, — сказав він коротко. — А ти — Єва.
ІНФОРМАЦІЯ ВІДДІЛУ КАДРІВ ДРУГОГО КОСМОФЛОТУ ЗЕМЛІ
"Адам Весна-Другий, 32 роки, зріст 192 см, колір волосся темно-русий, правильної будови тіло, фізичних чи психічних вад не має. За фахом геолог, кандидат наук, автор ряду праць, у тім числі й науково-популярної книги "Геологія третього тисячоліття". Працював геологом на Памірі, завідував сектором НДІ на Місяці та відділом Інституту геології на Марсі, в трансгалактичному рейсі на "Геліосі" вперше.
Фізично сильний, спортсмен (з марафонського бігу неодноразово займав призові місця), характер — спокійний, врівноважений, має схильність до гумору і вдається до нього особливо у важкі хвилини. В досягненні своєї мети наполегливий, стійкий, надзвичайно працездатний, цілеспрямований.
Ерудит, один з кращих геологів.
У колективі — комунікабельний, відвертий, товариський, має потяг (у години дозвілля) до веселих містифікацій, розігрувань.
У побуті та в особистому житті емоційно стриманий, практичний, до сентиментальності не схильний.
Сім’ї не має, всього себе віддає роботі.
В критичних ситуаціях діє з холодною розсудливістю і неодмінно згідно з Інструкцією.
Рекомендований в експедицію "Геліоса" Вищою Радою з питань геології. Затверджений одноголосно з найвищим балом оцінки".
"Єва Булат-Бек (дівоче прізвище Ней) — 27 років, ріст 187 см, колір волосся світлий, тіло правильної будови, фізичних чи психічних вад не має, приємної зовнішності.
За фахом лікар (терапевт-невропатолог, психолог), кандидат наук. Має ряд наукових праць з питань космічної психології.
Працювала терапевтом у гірській обсерваторії (Памір), психологом науково-дослідної станції на Місяці, головним психологом Космічного Центру на Марсі.
Фізично сильна, спортсменка (теніс), спокійна, поміркована, у поводженні з товаришами привітна, витримана — професійний психолог. Одначе емоційно (як жінка) не завжди буває рівна, настрій може мінятися швидко (в залежності від обставин та ситуацій), але за межі норми не виходить.
Має схильність до сентиментальності і деякої кокетливості. Чоловікам подобається.
Розуміє, що вона не тільки науковець, а й вродлива жінка. В колективі комунікабельна, весела, завжди в центрі уваги, тому своїй зовнішності й туалетові надає дещо підвищеного значення. Любить поклонників, не байдужа до компліментів, але до флірту з чоловіками не схильна.
У досягненні своєї мети наполеглива і цілеспрямована.
Ерудит, працездатність у нормі.
В критичних ситуаціях не губиться і при наявності товаришів чи колег по роботі — ефектно-ділова.
Самотності уникає, самотність (особливо довготривала) впливає на неї дещо негативно. Тому завжди на людях, завжди в колективі.
Ініціативна, якщо перед нею поставлена мета і поруч надійні товариші. Всю себе віддає роботі і роботу любить.
Одружена. Чоловік Руслан Булат-Бек — радіоастроном "Геліоса".
Заміжжям своїм задоволена. Дітей не має.
Рекомендована в експедицію "Геліоса" Інститутом Космічної Психології. Затверджена одноголосно, з найвищим балом оцінки".
Дві години після катастрофи
Єва плакала.
Світле, хвилясте волосся її — один із багатьох предметів гордощів Єви як жінки — було розпатлане, і вперше у своєму житті вона не звертала на те уваги, та ще в присутності стороннього чоловіка. Схлипуючи, розмазувала кулаками сльози по обличчю.
— Чого ти дивишся на мене так… вражено? — вигукувала крізь сльози. — Думаєш, що психологи ніколи не плачуть?
— Ти була головним психологом.
— І головні плачуть. До всього ж я представниця, як колись казали, слабшої статі.
— За даними демографів, представниці прекрасної статі в середньому на кілька років живуть довше од чоловіків.
— Ти й тут смієшся?
— Я серйозно. Крім того, у твоїй характеристиці, що знаходиться у відділі кадрів Другого Космофлоту Землі, написано: "Спокійна, поміркована… у критичних ситуаціях не губиться". А ще там написано, що ти "своїй зовнішності і туалетові надаєш дещо підвищеного значення".