І
Леп. Товариші!.. Вже на другу годину... Скоро вийде строк... (До другого члена). Ваше слово!..
Перший член. У нас на підприємстві такі справи за хвилину розв'язували... От як помер був мірошник...
Другий член (поважно). Товаришу!.. Ситуація, що склалася була у вас після смерті*мірошника, і ситуація, що впала на голову Комгоспу, себто могила Хулія Ху-рини, форми й методи вшанування його пам'яті в загальноміському масштабі...
Третій член (хутко сходить на трибуну). Пригадав!.. Це, мабуть, той учитель, що був на слобідці... Апу-лій Хохуля...
Леп. Він вмер?
Третій член. Дозвольте... (Пригадує). Здається, ні... Але його скоротили...
Леп. Могилу треба!.. Могилу!.. Йосипе Івановичу!.. Ради бога... Ви ж наш тубілець... Могилу вчителя Хулія Хурини!..
Третій член іде з трибуни і знов ходить.
Другий член. Так я кажу — не плутайте, будь ласка, двох ситуацій...
Перши ий член. А я думаю, що однаково... Могила вчителева і могила мірошника...
Другий член. Трошйи не однакові... Могила Хулія Хурини принципово відрізняється од могили, припустімо... ну, хоча б вашого виробництва, млина, чи той... мірошника... Тут і підхід мусить бути другий, більшого масштабу... Крім того, ми не так собі комісія, де тільки вчаться обговорювати справи, ми планова підкомісія Комгоспу, і всяка наша постанова мусить бути... мусить бути... як це слово по-українському... соізмерима... співсоізміряна з городським бюджетом — це раз, і конкретно відбити пам'ятку Хулія Хурини на терені міського життя... "
Леп (роздратовано). Чому тільки міського, а за село ви забуваєте?..
Другий член. За яке село?.. Вибачте!..
Л е п. А слобідка наша хіба не село? А лозунг, що лицем до села, ви забули? А ви вже забули, як на виборах на слобідці що сталося на грунті доповіді про антисанітарний стан міста, га?.. Забули, що коли другого дня зчулися, то вийшло, що в новому складі сільради опинилися аж три куркулі?..
Перший член. Я маю конкретну пропозицію!..
Л е п. Хіба ви не знаєте, який тепер процес розшарування, зрозуміліше сказати, диференції відбувається хоч би у нас на слобідці, що вже куркулі вирвали бідняка з-під враження середняка?
Перший член (стукотить). Маю конкретну пропозицію!..
Третій член. Згадав!.. (Біжить на трибуну). Хухоль!.. Хухоль Григорій Максимович!.. Вмер! Л е п. Учитель?
Третій член. Дозвольте... (Пригадує). Він був року 1896-го за регістратора у казначействі... Л е п. Могилу вчителя дайте!..
Третій член. Дозвольте.;. Потім його вигнали за п'янство, і він, я пам'ятаю, учив своїх власних дітей!..
Другий член. Перш за все він не Хухоль, а Кухоль... Гурій Максимович Кухоль...
Третій член. Дозвольте!..
Другий ч л е н. І він не вмер, а замерз... і дітей він учив не грамоти, а голубів ганяти...
Л е п. То який же він герой? .....
Третій член іде з трибуни і знов ходить.
2
Входить Ямка:
— Знайшли?
Л е п. Щодо вшанування пам'яті, то форм і відповідних методів знайдено...
Ямка. Хто і коли вмер — знайшли?
Л е п. Вибачте, товаришу Ямко... Ще всіх списків не переглянуто.
Ямка. Скільки часу витрачено!.. Скільки часу... (Бере телефон і дзвонить.) Наросвіту!..
Третій член (спинившись, безтямно шепотить). Хулій... Хулій... Хуліла... Хуліра... Хуліус...
Ямка. Наросвіта?..
Всі підводяться і слухають. Тиша. Знайшли? Нема? (Кидає трубку). Нема!.. (Сідає). Всі беруться за діло.
Другий член. Наросвіта хіба скаже?.. Наросвіта не тільки вчителів, а й своїх бюджетних одиниць усіх не знає. Того року забули в бюджет вписати дитячий будинок. То він і зостався поза бюджетом на весь рік...
Ямка. Треба шукати!.. Сосновський!.. Сосновський!.. Всі газети завиють: могила героя працівника!.. Занехаяли!.. Корови пасуться! Так і напише: корови знають Хулія Хурина, а Комгосп... Шукайте!.. Згадуйте!..
Третій член (морщить лоба). Хулій... Хохулій... Хохуля... (Ходить).
Ямка (дзвонить). Дайте загс.
Л е п. Даремно й питати, товаришу Ямко... Був я там... Всю ніч шукали — і хоч би натяк, тінь яка...
Ямка. Загс?.. Ну, як... Може, знайшли? Що? (Кидає трубку). Завзагса арештовано...
Всі скакують і тихо сідають. Пауза.
Третій член (задихнувшись). Хеліхоля... Хухоль... (Швидко ходить). Перший член. Товаришу Ямко!.. Товаришу!.. Ямка. Ну?..
Перший член. Я не спец і не хочу на спеца... Як я молов у млині і мене видвинуто було до вас, то, будь ласка... посуньте мене назад на підприємство...
Ямка. Сідайте краще та пошукайте в списках город-ської управи за 1913-й рік...
Перший член. Посуньте мене назад!..
Я м к а. Не я вас видвигав!.. Ідіть до парткому...
Перший член. Спасибі!.. (Йде).
Я м к а. То ви куди?
Перший член. До парткому!
Ямка. Ви здуріли?
Перший член. Ще не здурів, та можу здуріти. (Йде).
Пауза.
Ямка. Заверніть його!.. Заверніть!.. (Біжить за ним).
Дзвонить телефон.
(Разом з Лепом кидаючись до телефону). Не заважайте!.. Я сам!.. (Слухає). Алло!.. Комгосп... Музей революції?.. Слухаю!
Всі встають.
У списках нема?.. Так!.. Ага... (Кладе трубку). У списках нема, але може бути, що його розстріляно... (Думає). Це так... Це могло бути...
Другий член. Чи не треба було б розшукати ще списків Комдопголу, АРИ і взагалі списки голодних.
Ямка. Навіщо?
Другий член. Я певен на тому, що вчитель Хури-на помер з голоду... Я оце згадав, як одного вечора перед різдвом...
3
Входить к у р 'є р: — Котрий з вас товариш Ямка? Ямка. Я... А що?
Кур'єр. Вам секретний пакет! Од ДПУ. Ямка. Давайте! Кур'єр. Розпишіться...
Ямка. Перо мені!.. Олівця!.. (Йому дають перо, пише в книзі).
Кур'єр іде.
(Читає тихо, потім голосно й сумно). ДПУ повідомляє, що в списках окремого обліку, а також у списках осіб, причасних до контрреволюції і шпигунства, учителя Хулія Хурини нема...
Пауза.
Л е п. Тепер треба шукати... Коли його в списках контрреволюції нема, то він мусив десь за героя бути!.. Треба шукати!..
Другий член. Воно так, та трошки дивно мені... Герой — і ніхто його не знає...
Л е п. Нема з чого дивуватися... З героями взагалі так виходить. Поки живий — ніхто йому нічого, і він мовчить... А помер — починається геройство... А я скажу: коли ти герой — то скажи ще за життя, що ти герой, щоб знати, де тебе закопати... Так ні!.. На зло тобі мовчить!.. І вмираючи мовчить!.. А тоді вже починає крутити справу, щоб тебе крутило...